Зараз такий час, світ ніби збожеволів. Інтернет знайомства, зради, розлучення. У нас із дружиною двоє дітей 7 та 3 років і на тобі – любила, любила та розлюбила. Я сам упустив момент. З місць не настільки віддалених дружині написали в соцмережі і почалося, ніяк не назвати, як шоу Ждулі.
Довідався я, що той чоловік відбуває покарання і тішиться таким чином. Давно знаю, що вони шукають собі наречених, щоб було кудись прийти після звільнення. Я вже хотів якось дістати його, але друзі в один голос заявляють, що справа не в ньому, а в ній. Я так і вирішив, нехай тішать одне одного.
Діти жили 15 днів у мене, 15 днів із матір’ю. Так пів року й минуло, вона з’явилася знову в моєму житті, але настільки отупіла і стала безвідповідальною, що я навіть не знаю, як з нею жити. Ця ситуація зробила мене трохи іншим, дітям уваги став більше приділяти та витрачаю весь вільний час та гроші на них.
Я думав, що це сімейна криза, а ні, це розбещеність та безвідповідальність. А ще її легковажні подружки та дурість. А в мене горе. Правильно, напевно, було махнути на все і жити в своє задоволення, та совість не дозволяє і дітей шкода, адже жили вони завжди у моїй сім’ї, її сім’я участі у вихованні не брала. Як іграшки привезіть на пару годин, подивитися. Загалом, дати б стусана під зад, та діти ще маленькі.
