Засуджувала зради, а сама стала коханкою. У своєму житті я часто стикалася з прикладами зрад у моєму оточенні. Завжди засуджувала та не розуміла цього. Я навіть не намагалася зрозуміти.
Ті, з ким зраджували, у моїй голові були гіршими людьми цього світу, які не заслуговують на пробачення. Але я, так відчайдушно відстоюючи раніше бік відданих, сама стала «розлучницею» або просто жінкою легкої поведінки.
Я ніколи не хотіла вивести його із сім’ї. Я завжди дуже хвилююся за його сім’ю, її цілісність. Я легко, без ревнощів вислуховую історії про його дружину. Більше того, мені це цікаво.
Я люблю його. Простим, наївним, чистим коханням. Сльози в мене вдома на самоті, приховані від нього переживання, відсутність можливості з будь-ким поділитися своїм болем. Адже засудять. Відмовилася б я від цієї історії, якби я мала можливість відмотати час назад? Ні.
Я люблю, і я щаслива його бачити у кожну нашу зустріч, хай вони й дуже рідкісні. Я відлітаю на сьоме небо зараз від нього. Ми не побачимось щонайменше пів року. І це найважче, що мені доводилося переживати останнім часом.
Аліна забігла до супермаркету вже пізно ввечері, повертаючись із роботи. Хотіла взяти лише пакет молока,…
— Ну все, тепер можна й про поповнення думати. Андрій підійшов ззаду, по-господарськи обійняв її…
Моя кава давно схолола, вкрившись темною, гіркуватою плівкою. У кухні стояла така дзвінка тиша, що…
«Приїжджай, Ганнусю! Негайно! Я дуже чекаю! Ти маєш знати правду». Цей коротенький, написаний ніби поспіхом…
Я тримала горнятко обома руками. Звичка ще з дитинства, батькова. Тато завжди пив чай саме…
Братові Грицю стукнуло шістдесят п’ять. Зібралися в нього вдома чималим гуртом — чоловік п'ятнадцять: діти,…