Categories: Україна понад усе

У ЗСУ пояснили плутанину з прапором України на острові Зміїний

Українські військові не підіймали прапор України на острові Зміїний, але він вже там.

Речниця Південного командування ЗСУ Наталія Гуменюк пояснила “помилку”. За її словами, прапор доставили на острів вертольотом, а коли українські військові прибудуть, то встановлять його.

При цьому вона вказала, що її слова про підняття прапора необхідно “розуміти метафорично”.

“На острів ніхто не висаджувався. То хто його буде встановлювати, підіймати? І ніхто не буде ризикувати людьми заради фото для ЗМІ”, – підсумувала речник Гуменюк

Anastasia

Share
Published by
Anastasia
4 роки ago

Recent Posts

Виявилося, що наша дорога свекруха вирішила ту дачу здавати чужим людям! А що, місце гарне, попит є, гроші платять пристойні. Але ж… Ми б і самі їй платили! І навіть ті самі гроші, не шкода, можливість є. Чому треба було робити з цього таємницю? Вона ж чудово знала, що ми шукаємо варіанти на літо, ми ж говорили, натякали, так сподівалися

— Цьогоріч винайняли будиночок аж під Вишгородом. Місце, звісно, розкішне: поруч тихе озеро, сосновий ліс…

8 години ago

— Звісно, добре тобі! — з гіркотою кинула вона. — Діти в тебе здорові, донька заробляє. Ти їй і весілля відгуляла, і сина вчиш, тепер он із житлом помагаєш. Зате мене трусиш, як ту грушу, вимагаючи борг! Нормальним людям рідня помагає безкорисливо, а мені власна сестра — під розписку! — Я просто стояла і кліпала очима, — обурюється Тамара. — От вам і маєш! Виходить, я мушу забути про батьківську спадщину, яку роками не чіпала

Кожен, як то кажуть, живе на те, що сам чесно заробив. Саме такої думки завжди…

23 години ago

— Це не домовик, донечко. Домовик би речі ховав та по ночах тупав — це так, він любить, особливо коли новий мешканець не привітався. Ти з ним помирися, це неважко. А от фотографію перевернути, ключ покласти — це не його рука. Це Тамара. — Яка Тамара? — Тамара Василівна. Попередня господарка. Вона в цій квартирі сорок років прожила

Ганна орендувала квартиру дешево — двокімнатну в старому будинку в провулку біля Андріївського узвозу, в…

1 день ago

— Вони — брехня, Соломійко! Чуєш? Брехня! А я — справжній! Моя рука — тепла! Мої сльози — солоні! Так, я не вони. Я незграбний, у мене підгоряють млинці, я геть не вмію плести тобі косички! Але я живий! Я тут, поруч! І я люблю тебе! Я не віддам тебе їм! Я плакав. Я просто кричав від безсилля і болю, вихлюпуючи на неї всю свою незграбну, відчайдушну любов

Мені судилося стати батьком у двадцять два роки. Звісно, не з власної волі. Я тоді…

1 день ago

— Хочеш — переїжджай сама, — заявив чоловік днями. — Я туди не піду. Ні за яких обставин. — Що значить «сама»?! — вибухнула Таня. — Я що, мати-одиначка? Ми сім’я чи хто?! У нас дитинка скоро зʼявиться, Сергію! — Якщо переїдеш, — вперто, дивлячись їй просто в очі, повторив чоловік, — то будеш тією самою одиначкою. Аліменти платитиму, з дитиною бачитимуся, але жити там не буду

Одне просте запитання: «Ну що, ви з чоловіком уже переїхали?» — діє на Таню як…

1 день ago

— А тобі слово не давали. Твоя справа — теляча. Ганна на мить завмерла. — А чому теляча? — спитала тихо. — Бо ти не можеш приймати жодних рішень, — спокійно пояснив чоловік. — Ти живеш на мої гроші, тому сиди тихо й не базікай. Твій номер — шістнадцятий, а голос — дорадчий. Зрозуміло

Ганна накрила на стіл ще до того, як Сашко переступив поріг. У маленькій кухні пахло…

1 день ago