Збройні сили України продовжують очищувати нашу землю від російських окупантів. Українські військові звільнили вже Куп’янськ на Харківщині.
“Куп’янськ – це Україна. Слава ЗСУ”, – написала радниця голови Харківської обласної ради Наталія Попова.
Попова також опублікувала фото українських військових із синьо-жовтим прапором перед будівлею міськради Куп’янська.
Про звільнення міста написав і депутат в Дергачівської міської ради Олексій Степаненко.
“Все! Куп’янськ наш! Збройні сили України зайшли до Куп’янська Харківської області. Українські військові з бойовим прапором 1-го механізованого батальйону 92-ї ОМБр”, – написав він.
Крім того, інформацію про звільнення міста від російських загарбників підтвердили в СБУ.
“Спецпризначенці “Альфа” СБУ в Куп’янську, який був і завжди буде українським! Ми звільнимо нашу землю до останнього сантиметра! Йдемо далі!” – йдеться у повідомленні.
Також в СБУ повідомили, що викрили двох колаборантів у звільненому Куп’янську.
“СБУ повідомила про підозру двом громадянам, які погодилися на співпрацю з РФ і добровільно обійняли посади при окупаційній так званій “тимчасовій військовій адміністрації Харківської області”, – йдеться в повідомленні.
Так, 55-річний місцевий мешканець перейшов на бік ворога невдовзі після захоплення Куп’янська російськими окупаційними військами.
“Він добровільно обійняв посаду керівника ДП “Куп’янське лісове господарство” і пропонував іншим працювати у створеному загарбниками лісгоспі”, – розповіли в СБУ.
47-річна місцева жителька також добровільно перейшла на бік ворога і погодилась на посаду головного бухгалтера згаданого держпідприємства.
Наразі обоє зловмисників переховуються на тимчасово окупованій території України, прикриваючись військами РФ, які тікають із займаних раніше позицій. Їм заочно повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною 5 статті 111-1 Кримінального кодексу України.
Валентина Василівна Ткачук мешкала на другому поверсі звичайної старої п’ятиповерхівки. Знаєте, з тих затишних будинків,…
На кухні в Оксани вирувало життя. У духовці саме підрум’янювалася домашня піца, щедро посипана тягучим…
Я стою в темному коридорі власної квартири, боязко прислухаючись до звуків. З нашої кухні знову…
Знаєте, що найстрашніше в невеликих містах? Те, що твоє особисте горе рано чи пізно стає…
Оленка поверталася додому з поліклініки, і на душі в неї шкребли коти. Здавалося б, ну…
Знаєте, це таке дивне відчуття — у свої п’ятдесят з хвостиком по-доброму позаздрити власній майбутній…