Мені дуже погано. Я навіть не знаю, хто мені може допомогти. Я просто сама руйную своє життя. Два роки тому переїхала. Не люблю цю квартиру, поміняла район, тепер змушена тягатися з дитиною маршрутками.
Ще й захотіла досягти мети зробити кар’єру. Кинула роботу, пішла на іншу, за рік пішла. Тепер ще потрібний рік стажу. Стаж іде, але фактично не працюю, а податки плачу. Так шкодую, що покинула першу роботу.
Не потягну те, що намітила. Ні фізично, ні матеріально потрібно багато грошей, на те, що хотіла, та й характер твердий. А так соромно перед усіма, адже вихвалялася, ким я буду, яка в мене мрія. Тепер ще й чоловік залишився без роботи. Злидні.
В нас двоє дітей. Намагаюся хоч щось заробити вдома, але заробляю копійки. Він теж, але постійно якісь нові фінансові проблеми виникають. Хочу повернутись назад, у стару квартиру, на стару роботу. Але поїзд уже пішов.
Хотіла покращити матеріальний стан нашої родини, а вийшло, що стало гірше. Ніщо не тішить, тільки все гірше та гірше.
До лікаря йти не хочу, та й грошей немає, і місто невелике всі все бачать. Як вийти з цього не знаю. Вдома безлад, не тягнуться руки до цієї квартири і все, ремонту немає, все страшне.
Одна радість поспати, забути про все, хоч і сплю погано. Чим я думала, коли все почала. Чому інші люди живуть і радіють з того, що є. А мені було мало, захотілося більше.
Я дурна та ненавиджу себе. Депресія в мене вже вдруге. Вперше мені фахівчиня допомогла, змотивувала йти далі. А тепер я з нею розмовляла, але ефекту нуль. Я б поїхала кудись, якби була фінансова можливість. Грошей немає, ще й у борги влізла. Допоможіть, може, хтось знаходив вихід і подібної ситуації.
— Ну що, Оленочко, порадувати вас мені нічим... Ці слова прозвучали в тиші кабінету, мов…
Той серпневий вечір і досі стоїть у мене перед очима, ніби випечений тавром. Олежці, моєму…
— Звісно, я сказала як відрізала: ні! — Оксана нервово ділиться наболілою сімейною історією. —…
Знаєте, дівчата, чоловіча криза середнього віку — це штука вкрай непередбачувана, а часом і відверто…
Коли я була ще зовсім малою, то добре пам’ятаю отого моторного хлопчиська. Він гасав нашому…
Я побачила їх одразу, щойно зайшла на кухню. Сірий зім’ятий клубок просто на столі. Поруч…