Чоловік сказав, що швидше ми розлучимося, ніж він кине палити. Із чоловіком ми разом 2,5 роки, у нас є донька 1,5 роки та друга на підході. Коли ми почали зустрічатися, я знала, що він палить. Коли з’їхалися, він пообіцяв, що кинить цю звичку, але досі обіцянка не дотрималася.
А в одній черговій розмові про його шкідливу звичку він, на кшталт жарту, сказав: «Ми швидше розлучимося, ніж я кину палити». Звісно, я запам’ятала ці слова. Мені здається, вони можуть стати реальністю. Чоловіка я дуже люблю і тому намагаюся боротися з цією згубною звичкою. Ми познайомилися не підлітками. Нам обом по 29 років і я хочу прожити з ним якомога довше і щасливіше життя. Але це шкідливо і для нього, і для нас з дитиною!
Він працює на фізично тяжкій роботі, без пилу там теж не обходиться, а цим він просто добиває себе. Я намагаюся йому пояснити, що має маленьку доньку, через два місяці буде друга. Кажу, що паління дуже шкідливе і насправді це не допомагає краще думати і не знімає стрес, а навпаки.
Нещодавно змінив роботу і за графіком у них дуже мало перерв і я сподівалася, що у нього менше йтиме цигарок на день. Але сьогодні виявилося, що за один перекур вони шкурюють по 3 цигарки! Це був для мене шок. Ну, як можна себе так не берегти?
Фінансова частина питання не є останньою. Я у декреті, а чоловік заробляв не так багато. На новій роботі ще місяця не минуло. Іноді доходить до того, що він останні гроші вишкрябає з кишені на найдешевшу пачку при тому, що вдома хліба немає.
Я вже й питала, чи не соромно йому дрібницю в кіоску висипати. Я вже й по-доброму з ним, і по-поганому, але таке враження, що він мене не чує. Я думаю про те, що йому з собою приготувати поїсти на цілий день, а він думає про те, що він палитиме. Він швидше купить пачку, ніж перекусити.
Я не знаю, як із цим боротися. Я маю собі багато в чому відмовляти, не можу купити потрібні ліки та вітаміни. Доньці не часто можу купити фрукти, перебиваємось від зарплати до зарплати, але на це гроші завжди знаходить. Він назбирає по кишенях дрібницю, займе гроші, аби було подиміти. Це мене морально гнітить.
На додачу хочу написати, що чоловік у мене в інших сферах життя дуже добрий. Він любить мене таку, якою я є. Любить нашу доньку, чекає на другу. Він важко працює і змінив роботу на більш важку, але й оплачувану. Ми прагнемо до кращого життя, але я не розумію, чому йому не вистачає цієї любові та стимулу, щоб знайти в собі сили та кинути палити.
