Я живу з одним чоловіком рік. Вчора він поставив мене перед фактом, що у нього близько 8 років є стосунки без інтиму з літньою жінкою. Він їй дає спілкування, а вона йому гроші. Причому не такі великі гроші, лише 1000 грн в основному, рідко дає 2 чи 4 тисячі.
Все це він мені так докладно описав, сказавши ще, що отримує гроші лише за спілкування. І ще уточнив, що без інтиму, тільки обійми та поцілунки в щоку. І сказав, що мені треба з цим змиритися, бо мене він відпустить, а її зі свого життя ніколи.
Це що виходить, добре влаштувався? Я, звичайно, проти. Але він вибрав гарний момент, я шукаю роботу і мені нема на що піти від нього прямо зараз. І в мене дитина є від минулого шлюбу. Тому я не можу, як бажаю, дати йому ляпас і голосно зачинивши двері, втекти, куди очі дивляться. Я просто в якомусь емоційному пеклі не спала всю ніч. Отож і вирішила написати сюди.
Ще позавчора я сказала б, що люблю його всім серцем. А сьогодні я в шоці ще від того, що відбувається. Я піду, звичайно, щойно будуть гроші. У мене немає свого житла, а рідочі самі виживають як можуть. Немає нікого, хто може допомогти в борг навіть на квартиру та їжу, поки я зароблю.
Але ж він проситиме близькості, поки я з ним живу. Мені він неприємний. І все доведеться прийняти через брак грошей. Я рабиня обставин. Мені дуже боляче всередині, що навіть немає сліз, я ніби в заціпенінні. І виходу немає, лише смиренність до зарплати. Випробування мені випало не на жарт моторошне.
