Я живу в передмісті, а дочка з чоловіком та дітьми у столиці. Майже поряд живуть і батьки мого зятя, з якими маю добрі стосунки.
Вчора подзвонила сваха і сказала, що моя дочка її вигнала, звинувативши в байдужості до онуків. Я дуже здивувалася, адже все начебто було в них нормально.
Мені було соромно слухати таке про дочку, я почала розпитувати подробиці. Виявилося, що діти вирішили, що мати має сидіти з онуками усі вихідні, доки вони по магазинах поїдуть, з друзями зустрінуться, відпочивають.
Але батьки зятя ще працюють, у них є дача, яка також потребує часу. Але моя дочка сказала, що їхня консервація нікому не потрібна, зараз все можна купити в магазині.
Купити можна, але за якою ціною взимку! А тут все своє, вирощене власноруч та без хімікатів. Я нічого до ладу не змогла відповісти, тільки мені дуже шкода.
Свати напросилися до мене в гості, я не змогла відмовити. Сказали, що поговоримо про все. І тут дзвонить дочка і вимагає, щоби я їх на поріг не пускала!
Але як я можу так вчинити? Адже я з ними не сварилася та й молоді помиряться, а мені тоді що робити?
У дочки нещодавно з’явилася друга дитина, може, від втоми так нагрубіла свекрусі? Але це не зменшує її провини, я так гадаю.
Оленка навшпиньках зайшла на кухню і завмерла перед холодильником. Вона ледве дихала від передчуття. Вчора…
У нашій родині роками тримався непорушний закон: я на кухні спину гну, а свекруха —…
Оксана мала одну звичку, з якої її чоловік Андрій завжди добродушно підсміювався. Вона вела зошит…
— Іро, та ти в нас тепер як пані живеш! — Лариса прискіпливо провела пальцем…
Мені 59 років. Торік я завела «блокнот радості». Пишу це, і самій трохи смішно. Звучить…
— Ти ж не забула, що я сьогодні ввечері їду до Сергія на день народження?…