Подруга закохалася у мого батька. Іноді життя гірше за всякий там мелодраматичний фільм. Так сталося зі мною. Про це моя сповідь.
Вчора я дізналася, що моя найкраща подруга – коханка мого батька. Мене це шокувало. А найгірше те, що я не знаю, чи варто говорити моїй мамі? Так, вони живуть швидше як співмешканці і більше за звичкою, ніж через велике кохання. Але чи маю я розплющити їй очі?
А найголовніше питання як тепер спілкуватися з подругою та батьком? Все це почалося, я так думаю після мого Дня народження. Ми з подругою відзначали свято у кафе удвох. Та й трохи перебрали. Я зателефонувала батькові. До речі, мені вже 22 роки, тому батьки нормально ставляться до моїх розваг.
Мій батько ще молодий, йому 43 роки, я рання дитина. До речі, мій тато дуже привабливий чоловік, завжди одягнений добре, тому що працює у будівельній фірмі архітектором.
Ну ось, я його викликала. Він спочатку відвіз мене додому (живу я на орендованій квартирі окремо від батьків). Потім тільки повіз мою подругу. Я не надала значення цьому, а даремно. Наступного дня на роботі ми з подругою страждали від сильного головного болю. І моя напарниця спитала мене, що за симпатичний чоловік нас учора забирав?
Вона була настільки сп’яніла, що не впізнала мого батька. Ми добряче посміялися з цього, і пішли працювати. Через місяць я помітила зміну поведінки подруги. Вона постійно з кимось листувалась у телефоні. Коли розмовляла, то бентежилася і червоніла. Подруга оновила гардероб, змінила імідж. Я зрозуміла, що вона закохалася.
Я влаштувала допит їй, і вона зізналася, що зустрічається із чоловіком. І що він старший за неї. Я заспокоювала, що різниця у віці це лише цифра. Головне, що їй з ним комфортно, і вона щаслива. Хіба я могла подумати, що йдеться про мого батька?
Ми стали рідше зустрічатися з нею. Весь вільний час вона проводила зі своїм чоловіком, я навіть заздрила, адже сама в цей час була самотня. Мені дуже цікаво було подивитися на її кавалера. Я попросила нас познайомити, але Аліна була категорична. Я просила хоч краєм ока на нього подивитися, але знову отримувала відмову.
І тоді я пішла на хитрість. Надивившись детективів, я вирішила сама вистежити супутника моєї подруги. Я ненароком поцікавилася, куди він поведе її після роботи. Виявилось, що вони підуть до піцерії на іншому кінці міста. Чому так далеко я спочатку не розуміла, адже у нас за рогом є кафе. Тому відразу після роботи я викликала таксі та поїхала за вказаною адресою. Я сіла за стіл у самому кутку приміщення, щоб бути непомітною.
Через двадцять хвилин до приміщення увійшла моя подруга в новій сукні та на високих підборах. І коли встигла переодягтися? А поряд із нею був презентабельний чоловік – мій батько. Від несподіванки я стрибнула на місці. Цілий вечір я спостерігала за ними. Вони розмовляли та сміялися. Він тримав її за руку і дивився в очі, а вона бентежилася як дитина. Я не могла поворухнутися, так і сиділа, як статуя, і дивилася на них.
Коли вони пішли, я дістала телефон та зателефонувала мамі. Ненароком запитала, чим зайнятий тато. Вона відповіла, що він на роботі і буде там допізна. Я побажала їй на добраніч і пішла додому. Вночі я ніяк не могла заснути. Перед очима був батько та найкраща подруга. Заснула лише під ранок і в результаті не виспалася.
На роботу прийшла вся опухла і сонна, а моя подруга ніби світилася зсередини. Такою щасливою я її ще не бачила. Я не знала, як мені з нею спілкуватися, тож просто уникала. І як мені бути? Ігнорувати подругу я не можу вічно, але тепер і спілкуватися з нею неможливо.
Вона крутить роман з моїм батьком за моєю спиною та спиною моєї мами. Він же одружений і на двадцять років старший за неї! При цьому вона навіть не спромоглася мені розповісти. Зустрічатися з батьком я взагалі боюсь. Як я йому в очі подивлюся, знаючи, що він мені бреше. А моя мати? Як бути із нею?
