Чоловік повністю утримує дорослих дітей. Мені неприємне неповажне ставлення сина чоловіка від першого шлюбу до мене. Ми живемо 7 років із чоловіком, від минулого шлюбу у нього син та дочка.
Я не розбивала сім’ю, познайомилися, коли чоловік був у розлученні 4 роки офіційно. А разом вони не жили вже 6 років. Потім ми з ним познайомилися й відразу все було доволі серйозно.
Весь цей час син і дочка тягнуть з батька матеріально всі гроші, мені це неприємно, ну та гаразд, якби хоч до мене ставилися нормально, я б заплющила очі. Синові 24 роки, дочці 33 роки, усім допомагаємо матеріально і тому й іншій купили квартири, будучи вже одруженим зі мною.
І дочка та син навчалися на платному, платив мій чоловік, за комуналку платимо ми, бо вони постійно просять допомогти, чоловікові незручно. У нас дитина 8 років загальна, потрібно її теж піднімати, і часом ми змушені обирати, туди поїхати не можемо, тому що їм потрібно допомагати.
Останньою краплею було неповажне ставлення до мене, в мене було День народження, син навіть не подзвонив. Не привітав, і прийшов до нас через 4 дні навіть не обмовився словом, мовляв «Марія, з минулим тебе!». Хоч би тюльпанчик приніс. Ось як розцінити таке ставлення? Як після цього добре ставитися?
Той лютневий вечір починався цілком буденно. За вікном лютувала хуртовина, безжально замітаючи снігом втомлене місто,…
Три роки мого життя просто випали в чорну діру. Три роки я була безкоштовною, безвідмовною…
Надія розливала по глибоких тарілках густий, ще з обіду настояний борщ. Аромат на кухні стояв…
— А ти не боїшся отак відразу на мужика насідати? Сполохаєш же, втече від тебе…
Ганна втомлено опустилася на стілець, обхопивши долонями чашку з гарячим чаєм. За вікном мрячив холодний…
— Мамо, усього пару-трійку років, — просив Арсеній. — Ні! — Ну чому?! — Та…