У молодих сім’ях складні ситуації у стосунках – не рідкість. Йде притирання характерів, боротьба авторитетів, побудова своєї моделі сім’ї, і найчастіше чоловік і дружина несуть у цю модель ті елементи укладу, які присутні в батьківських осередках суспільства.
— У мене в сім’ї основний добувач – тато, – розповідає Олександра, – тато завжди заробляв гроші, вміє робити всю домашню чоловічу роботу. Наша мама взагалі на роботу пішла тільки в 40 років, коли вже початкову школу закінчив мій молодший брат. І то – на кілька годин, вона вчитель праці в школі. А так – сиділа вдома, опікувалася нами, хатою, пироги пекла, борщі варила і котлети смажила.
Олександрі 27 років, заміж за Родіона вона вийшла трохи більше року тому. І ні, дівчина не прагнула жити так, як її мама. Вивчилася в інституті, знайшла роботу, 5 років працює на одному й тому самому місці, є невелике кар’єрне зростання і Саша сподівається на подальше просування.
— Квартиру мені до весілля купили мої батьки, – продовжує молода жінка, – тож проблемами боргів ми не обтяжені. Батьки чоловіка оплатили косметичний ремонт і меблі. До речі, у сім’ї чоловіка зовсім інша модель: працювали і працюють обоє батьків, але побут повністю на мамі чоловіка, хоча батько теж може і кран полагодити, і полицю прибити.
Саша приходить з роботи додому пізно: і на роботі доводиться іноді затримуватися, і дорога займає якийсь час, і в магазин за продуктами треба забігти. Приблизно в цей самий час повертається з роботи і Родіон. І коли закінчився медовий місяць і минув ще деякий час після весілля, Саша почала вислуховувати від чоловіка ледь не щоденні закиди.
— Вічно в тебе: прийдеш із роботи і треба на вечерю чекати ще годину, – невдоволювався чоловік, – ти дружина чи хто?
— Дружина, – відповідала Саша, – яка працює нарівні з чоловіком і яка щойно зайшла додому і вже готує тобі вечерю, буває навіть жертвуючи тим, щоб спершу сходити в вбиральню.
— Значить треба готувати щось у вихідні, щоб вечорами тільки розігрівати, – аргументує чоловік, – у моєї мами завжди щось є, батькові не доводиться сидіти голодним після роботи.
Саша не лінива, вона готує, нерозумно було б не зуміти навчитися кулінарити при її мамі. І в холодильнику є їжа для швидкого перекусу, але Родіон вимагає гарячу вечерю і салат, бутерброди їсти не бажає.
— Я у вихідні готую перше, роблю якісь заготівлі на тиждень, – продовжує Саша, – але, по-перше, багато що з’їдається безпосередньо у вихідні, а по-друге, я теж багато працюю, втомлююся, на мені ще прибирання, прання та інше, та й відпочити хочеться, і привести себе до ладу. А чоловік з усіх домашніх справ взяв на себе тільки винесення сміття і після довгої вмовлянь з мого боку може пропилососити у квартирі.
— Та відвари ти йому сосисок і все, – радять подруги, – що там його мама на вечерю чоловікові подає.
Саша згадала: найчастіше щось швидке, саме сосиски, покупні пельмені та інше. Але Родіон один раз скуштувавши сосисок, а наступного дня пельменів, обурився:
— Це я можу поїсти і в кафешці швидкого харчування! Я хочу нормальну їжу.
— Поводиться, як нахаба, – каже Саша, – усе життя при мамі його сосиски влаштовували, а тут що сталося? Став главою сім’ї? Ага, голова, кран потік – викликай слюсаря, мені ніколи цим займатися. Меблі привезли – замов збірку, я не вмію. А що там уміти? Пилкою для нігтів прикрутити до столика ніжки можна.
— Має право незадоволюватися тільки той, – вважає мама Саша, – хто всю чоловічу роботу вміє робити на п’ятірку і хто дружині, яка працює з ним на рівних, допомагає і ділить домашні обов’язки. Ось у нас батько, та я зроду не знала, як і лампочку нову вкрутити. І ти не знала, не жіноча це справа. А різносоли… я вдома сиділа, та й зараз удома половину дня, чи мені не готувати, якщо чоловік забезпечує повністю?
Родіон забезпечувати повністю не згоден:
— Як жити на одну зарплату? Я й так працюватиму один, якщо в нас дитина буде. Треба назбирати, зробити заощадження, та й у відпустку хочеться, і машину…
Саша теж не бажає бути домогосподаркою. А нещодавно вона вирішила віддзеркалити поведінку чоловіка.
— Лампочка, горезвісна лампочка перегоріла у ванній, – каже молода дружина, – і так, я теоретично знаю, як її замінити, але там патрон «прикипів», та й не жіноча це робота. Сказала чоловікові раз, два. І що ви думаєте?
Тиждень милася в романтичній обстановці при свічках, а Родіон притягнув у ванну настільну лампу. Нормально?
— Я працюю, – огризнувся чоловік на закиди, – домашнє господарство – на дружині!
Саша викликала свого незамінного тата. Той прийшов, усе зробив.
— І на біса такий чоловік, – чортихнувся батько, – не заробити, не полагодити.
Чоловік, який не помічав того, що світла у ванній нормального не було, не помітив і того, що воно з’явилося. Немов так воно і повинно було бути: дружина повинна розрулити проблеми, що виникли в домашньому господарстві. Зате відразу помітив, що Саша, прийшовши з роботи, вляглася на дивані з книжкою, замість того, щоб стати до плити.
— Я в кафешці перекусила, – старанно зображуючи безтурботність у голосі, сказала Саша, – якщо хочеш – звари пельменів або теж піди в кафе.
— А на біса мені дружина? – заревів Родіон, – Щоб я сам собі пельмені варив або по кафе бігав?
— А навіщо мені чоловік, якщо перегорілу лампочку ніхто, крім тата, замінити не може? – не витримала Саша.
Родіон спочатку було почав речі збирати, потім передумав, тиждень подружжя не розмовляє, живе в різних кімнатах.
А може й справді, нехай речі збирає? Як вважаєте?
