Кілька місяців тому у мене було ден народження. Мені виповнилося 18 років. На честь цього батьки вирішили подарувати мені обручку, хоча я не люблю і не ношу прикраси.
За кілька днів до свята я дізналася про подарунок і намагалася зрозуміти, чому вони просто не спитали мене, що саме я хочу? Відразу після дня народження вони почали з’ясовувати, чи мені сподобався їхній подарунок.
Я не звикла брехати та сказала так, як є, що не носитиму. Хоча вони знали це і раніше, тому що у мене постійно набрякають пальці. Тоді мама сказала, щоб я віддала обручку їй назад, але я потрапила до лікарні та на цьому все затихло.
Тепер мама знову згадала про каблучку і сказала мені, що хоче її носити. У мене різні почуття. З одного боку я розумію, що це кільце мені не потрібне, я навіть жодного разу не вдягла його.
Але водночас мені дуже прикро, тому що це все ж таки подарунок, ще й на повноліття. Я могла б просто здати його до ломбарду! А тепер вони навіть не пропонують замість нового подарунка.
Виходить, що знаючи з самого початку, що я не носитиму їх подарунок, вони спеціально подарували це кільце, тим самим пускаючи пилюку в очі всім моїм родичам.
Я не знаю що робити. Начебто й не шкода віддати його, тому що все ж таки мені все одно, але дуже прикро, що батьки навіть не помічають, як своїми діями руйнують наші й, так натягнуті стосунки.
Валентина Василівна Ткачук мешкала на другому поверсі звичайної старої п’ятиповерхівки. Знаєте, з тих затишних будинків,…
На кухні в Оксани вирувало життя. У духовці саме підрум’янювалася домашня піца, щедро посипана тягучим…
Я стою в темному коридорі власної квартири, боязко прислухаючись до звуків. З нашої кухні знову…
Знаєте, що найстрашніше в невеликих містах? Те, що твоє особисте горе рано чи пізно стає…
Оленка поверталася додому з поліклініки, і на душі в неї шкребли коти. Здавалося б, ну…
Знаєте, це таке дивне відчуття — у свої п’ятдесят з хвостиком по-доброму позаздрити власній майбутній…