З колишнім чоловіком навчалися в одному класі, почали дружити із 14 років. Ми дуже любили одне одного, мріяли навіть одружитися одразу після школи, але батьки мене відмовили.
Спочатку навчання, а потім заміж поставили такі умови. Тільки зараз, залишившись одна в 42 роки, я розумію, як вони мали рацію.
Після закінчення вузів одружилися і почалося щасливе сімейне життя. Чоловік відкрив своє невелике кафе, я працювала у банку.
Все було чудово, тільки у нас не було дітей. З кожним роком чоловік ставав похмурішим, рідко бував удома. На той момент він уже мав свій ресторан і цим він пояснював свою зайнятість.
Я ревнувала його, часто плакала, але приховувала це від нього. Так прожили 14 років. Потім я дізналася, що його коханкою стала дівчина, яка працює у ресторані офіціанткою.
Вона молодша за нього і має дитину, причому, дитина з’явилася без чоловіка. Сама із багатодітної родини.
Він підвозить її додому, часто лишається на всю ніч. Раніше вона жила з матір’ю, вітчимом та трьома молодшими братами, поки мій чоловік не купив їй окрему квартиру.
Ми розійшлися. Він одружився з тією дівчиною. Виховує чужу дитину, і чекають на спільну.
А я одна і не можу змиритися зі зрадою та самотністю. Не можу зрозуміти, чому для нього так важливо було мати дитину, адже багато пар живуть без дітей і нічого.
Вони витрачають гроші на себе. Але ж чоловік чомусь не може жити без дітей!
Чоловік пішов від мене, коли мені якраз стукнуло п’ятдесят три. Знаєте, як воно буває в…
— Гірше, Маріє, набагато гірше! Як та собака на сіні. Таку гадюку ще треба пошукати!…
— Олено, ну це несерйозно взагалі! Ти пропонуєш влізти у страшну кабалу, рахувати кожну копійку,…
Усе своє життя Оля з Миколою прожили, як то кажуть, по-простому. Він — слюсар у…
Сергій повернувся з роботи раніше звичайного — начальник відпустив. Думав порадувати дружину: по дорозі купив…
Олена сидить у своїй скромній однокімнатній квартирі, де кожен квадратний метр дається ціною недоспаних ночей…