Мені 46 років, розлучена вже 12 років. Познайомилася з чоловіком старшим за себе на п’ять років. У нього теж за спиною два невдалі шлюби та важке розлучення (за його словами). Залишився без нічого, все пішло дітям та онукам, у тому числі й колишній дружині.
З першою дружиною розлучилися через 4 роки, майже нічого не нажили, окрім дитини, тож розлучилися мирно. Я йому вірила, дуже співчувала. У мене є квартира, дача, робота, сказала, що вистачить на двох.
Моя дочка вже давно живе із сім’єю окремо. Не могла зрозуміти, як можуть люди так чинити з колись коханою людиною. Ми з колишнім чоловіком теж розлучилися, але без претензій одне до одного, не друзі, але й не вороги. А тут таке ставлення!
Але нещодавно я помітила, що мій коханий чоловік мене обманює, навіть у дрібницях. Зробила йому зауваження, він зніяковів, сказав, що забувся.
Але вже за день я знову ловлю його на брехні. Людина навіть години не може прожити, щоб не збрехати. Я тепер сумніваюся у всіх його історія з розлученням. Може саме дружина є постраждалою стороною?
Тепер не знаю, як вивести його на чисто воду. Хочеться правди, а не будувати стосунки з брехлом.
