Мені 46 років, розлучена вже 12 років. Познайомилася з чоловіком старшим за себе на п’ять років. У нього теж за спиною два невдалі шлюби та важке розлучення (за його словами). Залишився без нічого, все пішло дітям та онукам, у тому числі й колишній дружині.
З першою дружиною розлучилися через 4 роки, майже нічого не нажили, окрім дитини, тож розлучилися мирно. Я йому вірила, дуже співчувала. У мене є квартира, дача, робота, сказала, що вистачить на двох.
Моя дочка вже давно живе із сім’єю окремо. Не могла зрозуміти, як можуть люди так чинити з колись коханою людиною. Ми з колишнім чоловіком теж розлучилися, але без претензій одне до одного, не друзі, але й не вороги. А тут таке ставлення!
Але нещодавно я помітила, що мій коханий чоловік мене обманює, навіть у дрібницях. Зробила йому зауваження, він зніяковів, сказав, що забувся.
Але вже за день я знову ловлю його на брехні. Людина навіть години не може прожити, щоб не збрехати. Я тепер сумніваюся у всіх його історія з розлученням. Може саме дружина є постраждалою стороною?
Тепер не знаю, як вивести його на чисто воду. Хочеться правди, а не будувати стосунки з брехлом.
Двадцять років тому, коли над селом Спасівка стояла густа серпнева спека, а повітря густо пахло…
— Ганнусю... а чого це в тебе чоловік такий похмурий? — ледь чутно спитала я,…
Якось зібралися ми з коліжанками дитинства — давнім дівочим товариством, четверо нас. Усі вже на…
Ганнуся замолоду була такою, що хоч з лиця воду пий. Висока, ставна, коса русява аж…
— Мамо, ну ти що, справді не розумієш? Не можу я в такому вигляді на…
Мені 60 років. І я вперше за багато літ зважилася кудись поїхати не у справах,…