Життя в родині — це, як виявилося, дуже складна річ. І часом найгірше стає, коли дорослі вирішують свої справи, а страждають від цього діти. Ось і Наталя Степанівна не може знайти собі місця, бо їй шкода онука.
— Спочатку ніби все було добре, але чим далі, тим гірше. У мене вже й думки виникають, що треба просто Наді все розповісти, якщо син не бачить, що коїться, — ділиться Наталя Степанівна. — Мені онука шкода. І найприкріше, що мій син до її дитини ставиться дуже добре.
— Розкажеш колишній невістці, а вона, чого доброго, взагалі перестане віддавати дитину батькові. Звісно, так, як чинить Марина, не можна, але ти теж думай, як не зашкодити, — хитає головою подруга.
— Не даватиме його батькові? І чудово. Бо тоді Марина не буде прискіпуватися до дитини та нав’язувати їй комплекси, — вважає Наталя Степанівна. — Значить, я тільки забиратиму хлопчика. А батько?
Якщо захоче, зможе приходити й бачити сина в мене. Я все чудово розумію: і що Наді теж треба особисте життя влаштовувати, і що вона не хоче відлучати Васю від батька, і що іноді хочеться просто побути самій, без дитини, але…
Я насамперед думаю про рідного онука. Син дорослий, я його вибір не обговорювала, проти дитини Марини теж нічого не маю, але свого онука я захищатиму.
Наталя Степанівна дуже нервує.
Її син розлучився 4 роки тому. Так вийшло: жили, не сварилися, але й любов із сім’ї кудись поділася. Рішення розійтися було обопільним. Тоді їхньому спільному з невісткою Надією синові, Васі, йшов шостий рік.
Розійшлися без скандалів, поділили квартиру, продали машину.
Син незабаром купив собі однокімнатну квартиру-студію, а в колишньої невістки вже була власна квартира, що залишилася у спадок. Як вона розпорядилася грошима від продажу спільного майна, Наталя Степанівна не знає, та й не цікавилася.
Син платить дитині аліменти, а Надія не стала обмежувати його спілкування з Васею, так само як і її, колишню свекруху.
Та й її саму можна зрозуміти: мама Надії завжди була зайнята власним життям, у неї вічно новий чоловік чи співмешканець, хто їх там розбере. З онуком вона й раніше бачилася пару разів на рік, хоча живе зовсім поруч.
— Не випадково ж бабуся Наді залишила житло не дочці, а онучці, — зауважує Наталя Степанівна. — Загалом, нормальні в нас стосунки. Якщо треба було забрати Васю з садочка, вона нам телефонувала, хто міг, той і їхав за ним. Я або син.
В онука жінки є деякі проблеми зі здоров’ям: легке заїкання та неврологічні прояви. Але це все успішно лікується, дитиною займаються, і останнім часом Вася набагато краще говорив і почувався.
А тепер бабуся вся в тривозі: останнім часом в онука — явний відкат назад.
Наталя Степанівна вважає, що це через стрес, викликаний спілкуванням із новою дружиною батька. Вісім місяців тому син одружився з Мариною. До цього зустрічалися, але вирішили узаконити стосунки.
Наталя Степанівна відреагувала спокійно: у сина дитина від першого шлюбу, Марина теж була заміжня, і в неї також є син, трохи молодший за Василька.
Рік мій син майже зустрічався з майбутньою другою дружиною — все було добре. У нової невістки двокімнатна квартира, іноді чоловік там залишався.
Тепер ось свою студію здає в оренду, та сплачує аліменти.
Зарплата в чоловіка набагато більша за ту, що заробляє Марина, але Наталя Степанівна не вважає, що це несправедливий внесок у сім’ю: житло її, вона на свою дитину теж аліменти отримує, та й взагалі — чоловік має матеріально забезпечувати свою жінку.
Коли зустрічалися, Марина чудово приймала пасинка, разом із дітьми гуляли.
— Надя, коли зрозуміла, що в сина з новою жінкою все серйозно, теж не була проти того, що хлопчик знатиме другу дружину батька. Одне слово, все було добре, — продовжує бабуся Васі.
– І хлопець не скаржився, я питала, він розповідав захлинаючись, як цікаво вони провели час, як він подружився із сином тітки Марини. Ніяк я не чекала складнощів із цього боку.
Син Наталі Степанівни свого пасинка теж прийняв дуже тепло. Так уже виходить, що з ним він усе ж більше часу проводить, ніж із рідною дитиною.
Тим паче, що батько сина Марини підтримувати з дитиною стосунки взагалі не прагне, живе за 4 години їзди від них і спілкування в них чисто умовне, здебільшого телефоном: «Як справи — добре». Ось і все.
Нового чоловіка Марини її дитина сама почала називати татом, ходить за ним слідом, звертається по допомогу, коли робить уроки й узагалі, нормальні сімейні стосунки.
У кімнаті в хлопчика поставили диван, щоб і Вася, коли буває в батька, міг там ночувати.
Він і ночує, хоча й рідко, частіше за все приходить у вихідний просто на весь день, а потім чоловік відвозить його до колишньої дружини. Але складнощі почалися. Мало не відразу після того, як пара одружилася.
Наталя Степанівна не одразу, звісно, це помітила, та й як помітити, вона ж не присутня постійно в житті та квартирі сина і його нової дружини. Видно стало по Васі.
І бабуся з тривогою зрозуміла, що в Марини закінчилася «демоверсія» щодо чужої дитини. Немов тумблер перемкнувся, і тепер пасинок винен у всьому.
— Вона мене сварить, — поскаржився Вася. — І за те, що крихти гублю, коли їм. І за те, що роззуваюся й рукою тримаюся за стінку, каже, що я шпалери в передпокої забрудню.
Багато дрібниць, за якими Наталя Степанівна зробила висновок: невістці дитина чоловіка заважає, вона до нього упереджена, їй не подобається ні спілкування чоловіка з ним, ні присутність хлопчика в їхньому житті.
А головне, Вася знову почав сильніше заїкатися, у нього знову безпричинно тремтять руки (звідси й крихти).
— Пробувала поговорити із сином, а він відмахується, мовляв, мені здається, я просто сильно люблю онука й ревную до Марини, до її дитини, — хитає головою Наталя Степанівна. — А про те, що у Васі погіршення, каже, що в нього час від часу це трапляється. А мені так не здається, мені взагалі не здається, я по дитині бачу.
— Ну так, тепер хлопчисько явно їй заважає, — вважає подруга. — Раніше вона його коштом демонструвала, яка вона чудова дружина й мати, жінка з розумінням, а тепер мета досягнута, чого церемонитися.
Тепер син чоловіка — ворог, забирає ресурси в неї, її дитини. Забирає батьківський час. Будь-яка самка своє гніздо охороняє, своє потомство ставить на перше місце. Інстинкти. А син…
Син може й не бачити такого ставлення. При ньому Марина може поводитися, як і раніше, — артистка.
Наталя Степанівна з приятелькою згодна, тому й хоче поговорити з першою дружиною сина. Син, та й Марина, звісно, образяться. Але син — дорослий чоловік, а їй хочеться захистити дитину, онука.
Це дуже болюча ситуація, яка, на жаль, трапляється в житті. Нова жінка, нове гніздо і дитина, яка раптово стає «зайвою».
По-людськи зрозуміло бажання Наталі Степанівни захистити онука, але чи правильний шлях вона обрала, вирішивши поговорити з колишньою невісткою?
Дехто скаже, що це маніпуляція, і що дитина має стосуватися лише батька та матері. Інші ж вважають, що бабуся, як ніхто інший, може бачити правду.
А що ви думаєте: чи варто бабусі, яка бачить загрозу, втручатися в такі тонкі справи? Чи, можливо, є кращий вихід із ситуації?
