— Ну і навіщо нам таке святкування Нового року? – обурено запитувала Тамара у чоловіка. – Свати знову пропонують зібратися всім у дітей, але ми ж прекрасно пам’ятаємо торішні збори.
— Ну, придумай щось, якщо не хочеш їхати, – втомлено зітхав Михайло.
— Я не проти поїздки до дітей у принципі, бо хочу побачити доньку й онука, але витівки родичів Максима вже порядком набридли, – бурчала Тамара.
Михайлу зовсім не хотілося сваритися з ріднею зятя, тому він перекладав вирішення цього питання на дружину. А Тамара занадто добре пам’ятала минулий Новий рік. Тоді онуку Семену виповнилося тільки два місяці, Максим і Таня з малюком на руках точно не були готові нікуди йти в гості на Новий рік, і батьки зятя вигадали варіант зі збором у квартирі молодої сім’ї.
— Від вас нічого не вимагається, крім присутності, – торохтіла тоді сваха Катерина. – Вам із таким малюком кудись їхати або займатися підготовкою свята не з руки, тож ми візьмемо всі обов’язки на себе.
— Може, цей рік давайте без особливих гулянь, і кожен залишиться вдома? – не особливо раділа Таня.
— А в чому проблема? – не розуміла її свекруха. – Ми з твоєю мамою все приготуємо, принесемо і стіл накриємо. Посидимо трохи великою родиною, це ж перше свято нашого Семенчика. Потім ми додому поїдемо, можемо і твоїх батьків у себе розмістити на кілька днів, а вам ще на тиждень залишиться їжа.
— Але все одно потрібно готуватися, прибиратися і метушитися зайвий раз, – відбивалася Таня.
— Питання вирішене, нічого робити не потрібно, ми з твоїми батьками все обговоримо і зробимо, буде в нас шикарне свято, – обіцяла Катерина.
Потім вона почала облогу сватів, але вони теж сумнівалися в доречності святкування Нового року в будинку, де є немовля.
— Семенчик ще такий маленький, може, діти захочуть просто виспатися, а доведеться приділяти нам увагу і метушитися, – сумнівалася Тамара. – Давайте перенесемо всі святкування на наступний рік.
— Жити потрібно сьогоднішнім днем, тож годі голосити, – не розуміла таку позицію Катерина. – До того ж ми точно не завадимо дітям, а ще й допоможемо. Ми з тобою самі приготуємо частування, стіл накриємо, потім приберемо. Максиму й Тані навіть із дому виходити не потрібно, бо свято саме до них прийде.
Тамара сумнівалася, сваха вмовляла, і зрештою довелося погоджуватися, щоб не образити родичів зятя.
— Ви, справді, готові тягнути за двісті кілометрів контейнери і каструлі з їжею? – не розуміла Таня. – Вам із батьком доведеться витрачатися на продукти, потім на бензин, а я не пригадую, щоб ви були дуже заможними людьми.
— Ну, вже домовилися, тож нічого страшного, – переконувала її Тамара. – Ми обіцяли твоїй свекрусі, що все буде добре. Та й нам із батьком буде втіхою можливість зайвий раз онука побачити.
Таня змусила чоловіка притягнути ялинку і прикрасила квартиру до приїзду гостей. Тамара почала підготовку до поїздки за тиждень, накупивши купу продуктів і перебравши масу рецептів.
— Ми точно їдемо в гості до дітей, чи збираємося пережити зиму в лісі? – бурчав Михайло, спостерігаючи активні приготування дружини.
— Їдемо ж на кілька днів, не годиться об’їдати родичів, та й я не хочу, щоб наша дочка біля плити стояла, – висловлювалася Тамара. – Усе готую за стандартною для свята програмою.
Перед виїздом до дітей подружжя затарило багажник овочами, фруктами та консервацією, решту довелося пакувати в салон автомобіля, на превелике невдоволення Михайла. Він бурчав, дивлячись на гори посуду і дивувався, навіщо потрібно стільки їжі.
— Нас буде шестеро осіб, при цьому свати теж принесуть свою частку страв, і вийде бенкет до самого Великодня, – бурчав він дорогою.
— Нічого особливого я не готувала, – виправдовувалася Тамара. – Там просто холодець, запечена качка, м’ясо з ананасом, голубці, пальчики, кілька салатів, заготовки для м’ясної нарізки і фаршировані перці.
— Я точно не повернуся додому, поки ми все не з’їмо, – відповідав Михайло, прикидаючи, що буде, якщо свати притягнуть таку саму кількість їжі.
Але такої проблеми не виникло, оскільки Катерина з Іваном з’явилися за сорок хвилин до бою курантів із маленьким пакетом продуктів, при цьому з додатковими гостями.
— Яночка зі своїм хлопцем планували відзначати свято в друзів, але в останній момент щось скасували, і ми привели їх із собою, – сказав сват Іван. – Місця всім вистачить, а залишати рідну доньку саму в новорічну ніч нам не хотілося.
— Як смачно пахне, – ломилася на кухню Катерина. – Чудово, що ви вже все приготували. Ми ж знали, що в нас свати дуже практичні люди, тому й не стали купувати зайвого. Я не дуже добре почувалася вчора, тиск піднявся.
Тамара і Михайло подивилися на принесені сватами страви і навіть розгубилися. Катерина дістала з пакета мандарини, хурму, половинку ковбаси і кілька магазинних салатів сумнівного вигляду в пластикових лоточках.
— Зовсім не було часу і сил перед святами займатися готуванням, – розповідала ошатна і красива Катерина. – Але я не сумнівалася у вашій хазяйновитості, тому свято вийде шикарне.
Тамара не стала висловлюватися, щоб нікому не псувати настрій своєю чесною думкою про поведінку родичів. Вони не бачили ні в чому проблем і досить апетитно наминали все привезене сватами з іншого міста. Лише під ранок Катерина та Іван зібралися додому, натякаючи доньці та її хлопцю про необхідність теж покинути квартиру.
— Молоді тільки б гуляти, – задоволено сміялася Катерина. – Але ми всі люди дорослі й розуміємо, що в домі маленька дитина і всім потрібно відпочивати. Ви вже вибачте, вас до себе взяти не можемо, оскільки Яна і Павлик залишаться у нас.
Таня і Максим розмістили батьків на дивані у великій кімнаті, і вони відрубалися одразу після завершення прибирання. Після обіду 1 січня Максиму довелося йти в магазин із тестем за продуктами, оскільки гості розмели все приготоване Тамарою.
— Нічого, я зараз наготую всього, щоб точно вам на кілька днів вистачило, і тобі не потрібно було стояти біля плити, – заспокоювала доньку Тамара. – А після цього ми з батьком одразу додому поїдемо.
— Якось ніяково вийшло, але рідня Максима у своєму репертуарі, – засмучено говорила Таня. – Вибачте, що так вийшло, я обов’язково поговорю з чоловіком.
Батьки переконали Таню не сваритися з чоловіком із цього приводу і брехали, що абсолютно не засмутилися, і взагалі нічого страшного не побачили в ситуації, що склалася. Щоправда, вони потім самі її обговорювали впродовж року і дали один одному обіцянку більше не потрапляти на подібні виверти родичів.
А сьогодні зателефонувала сваха і знову створила неприємну ситуацію. Тамара точно знала, що вони не готові вдруге переживати торішню історію. Вона щиро сподівалася, що в Катерини вистачить совісті не пропонувати повторення свята, але вона помилилася.
— Вибачте, але ми не зможемо цього року приїхати на Новий рік, – говорила вона наступного дня після пропозиції Катерини. – Нас запросили родичі Михайла, і буде нечесно вдруге відмовляти їм.
— Як же так, – журилася Катерина. – Ми з Іваном уже налаштувалися на твій шикарний холодець і смачні голубці.
— Напевно, ти й сама смачно готуєш, хоча нам і не довелося спробувати, – натякала Тамара.
Такий розклад Катерині не подобався, тому вона змінила плани, і вони з чоловіком вирішили піти в гості до друзів. Таню і Максима це абсолютно не засмутило, оскільки вони не хотіли повторення торішньої метушні.
Тамара насправді збиралася приготувати якихось делікатесів, купити подарунок онукові й заїхати 31 грудня вдень, щоб привітати дітей таємно від сватів, після чого повернутися додому. У гості вони не збиралися йти того дня, але й розважати родичів не хотілося, тому довелося збрехати.