Моя 30-річна дочка має другий шлюб. Від першого чоловіка троє дітей та від другого вже двоє.
Довго описувати ситуацію, але якщо коротко, вона не дає мені спілкуватися з дітьми, яких я допомагала їй ростити. Я у всьому їм допомагала, залишила квартиру, вони її продали без мене, повернулися до мене жити.
Шість років прожили – скандали, образи, розлучення. Колишньому зятю мені довелося купити житло, а дочка нічого не сказавши, втекла з дому, винайняла квартиру, взяла кредит на житло, купила квартиру.
Зі мною перестала спілкуватися. Дітей батькові також не давала. Замкнуте коло.
Без кінця сварилися, у квартиру до себе не пускає, дітей і батькові не дає, а все що він купував, викидала на смітник. Новий шлюб ні до чого хорошого не привів.
Знову дітей не дає, постійно хамить. А ми обидва головні вороги.
От і думаю, звідки це, від добрих чоловіків чи від такого життя. Зарплати невеликі. Помешкання в кредит. Оце щастя.
Хочу хоч чимось допомогти, дітей до школи проводити, зустріти. Немає спілкування ні з дочкою, ні з онуками, лише хамське ставлення.
Кажуть, подароване назад не просять. Але моя свекруха мала на це власний погляд. Того вівторка…
Тітка Ганна — мамина старша сестра. Мешкає у Львові, у скромній двокімнатній квартирі на Сихові.…
Дощова мряка за вікном ідеально пасувала до настрою Катерини. Вона нервово стукала пальцями по столу,…
— Як у неї тільки язик повернувся таке сказати? Дивиться мені просто у вічі, навіть…
— Діду, ну чого ти як не рідний? Тебе ж в інтернеті з руками відірвуть!…
Двадцять років. Рівно двадцять років я для них «нова людина». Я мовчки відступила і віддала…