Після народження першої дочки я пережила важку післяпологову депресію. І навіть зараз, коли я начебто повністю відновилася, не можу без жаху згадувати про перші місяці її життя.
Нині доньці два роки. Ми з чоловіком завжди говорили, що хочемо мати кілька дітей. Але зараз я вже боюся, що не впораюся.
Велика сім’я була нашою мрією, і чоловік у мене дбайливий, він у всьому підтримує мене. Я завжди можу покластися на нього.
Я знаю, що дуже його розчарую, якщо скажу, що передумала заводити другу дитину. Почуваюся винною. Що мені робити?
Марина, 37 років
Олена стояла біля плити в тиші ранкової кухні. На ній була м’ята піжама, волосся недбало…
Коли Наталка зібралася заміж за хлопця з села, батьки спочатку дуже переживали і навіть намагалися…
— Ну так, я у вас гроші брала, — нахабно зиркнувши, заявила Зарина своїй невістці.…
Їхати довелося стоячи. Місць у старенькому ПАЗику на всіх не вистачило, та й сідати у…
— Питаю його: слухай, а що, в нас гроші закінчилися чи як? До зарплати ще…
— У тебе діти забезпечені, а моїм помагати треба! — голос Алли так різонув повітря,…