Після народження першої дочки я пережила важку післяпологову депресію. І навіть зараз, коли я начебто повністю відновилася, не можу без жаху згадувати про перші місяці її життя.
Нині доньці два роки. Ми з чоловіком завжди говорили, що хочемо мати кілька дітей. Але зараз я вже боюся, що не впораюся.
Велика сім’я була нашою мрією, і чоловік у мене дбайливий, він у всьому підтримує мене. Я завжди можу покластися на нього.
Я знаю, що дуже його розчарую, якщо скажу, що передумала заводити другу дитину. Почуваюся винною. Що мені робити?
Марина, 37 років
«Це ж міна уповільненої дії! Я вже мовчу про те, що в доньки одразу після…
— Не хочу я з тобою спілкуватися! Ти поганий! Не любиш мене й не любив…
— Дякую, — сказала Оксана крізь сльози, дивлячись на розмиті вогні нічного міста за вікном…
Ігор любив непомітно дарувати невеликі подарунки своїм шкільним друзям. Як це? А підкладав їм у…
«У житті завжди має бути місце святу!» — вважала Аріна і всіма силами намагалася дотримуватися…
— Слухай, давай тільки без цих «концертів», добре? — Олексій гидливо поморщився, дивлячись, як по…