xr:d:DAD-OgJlMQo:2424,j:6403416911275535795,t:24040717
Проживши 26 років свого життя, я так і жодного разу не закохувалась. Я досить гарна дівчина з гарною фігурою, на мене звертають увагу не лише чоловіки, а й жінки роблять компліменти.
Але я дуже самотня. Не в тому сенсі, що в мене немає друзів, вони є, як просто друзі, так і дві близькі, дуже близькі людини, які наче мої споріднені душі, з ними можна поговорити про все і вони зрозуміють і не засуджуватимуть.
Але у стосунках мені постійно не щастить. І справа не в тому, що мені трапляються погані чоловіки, ні, вони чудові люди, добрі уважні. Але щоразу, коли починаю зустрічатися з чоловіком, через невеликий термін відносин, розумію що це не моє. Не моя людина.
Спочатку виникає ця, так звана закоханість, але потім вона зникає, і не переростає у справжнє кохання. І я розумію, що не хочу продовжувати ці стосунки, не хочу кривдити людину і робити їй боляче, коли бачу, що не можу відповісти взаємністю на її почуття. І краще покласти край цим відносинам.
Я розумію, що справа в мені і почуваюся холодною стервою. Останній чоловік, з яким у мене були стосунки, довго мене домагався, на перше побачення він запросив мене після трьох моїх відмов.
Але як виявилося, він дивовижна людина з глибоким внутрішнім світом, дуже чуттєва і чуйна. У нас все так чудово починалося, ми спілкувалися так, наче знайомі цілу вічність, і розуміли одне одного без слів.
Обоє цінуємо життєві цінності, любимо тварин і у нас схожі погляди на життя. Ми ніколи не лаялися.
Не сказати, що близькість у нас була супер, бувало і краще, але його людські риси перекривали все це. Але зараз ми не разом і досить давно.
Ми дуже незрозуміло розлучилися, просто перестали писати і дзвонити одне одному, хоч і зустрічаємося періодично в ресторанах, вітаємось та мило посміхаємося.
І ось нещодавно я побачила його з дівчиною і задумалася, чому в мене нічого не їкає побачивши його? Хоч би крапля ревнощів, але нічого.
Ось я і вирішила написати на цей сайт, так би мовити, висловитися. Невже багато хто в моєму віці так жодного разу не закохувався, не відчував це почуття, що дахе, про яке так багато говорять і оспівують його?
— Ану посунься, Петровичу! Габарити в тебе, прямо як у моєї Галі! Добре тебе годують,…
— Тітка Валя була найстаршою з п’ятьох дітей, і це, мабуть, визначило всю її долю,…
Свекруха закочує очі так драматично, ніби грає головну роль на сцені театру, і, сьорбнувши чаю,…
Він прокинувся від важкого, глухого кашлю, який роздирав груди. Хвилин п’ять просто лежав, дивлячись у…
Маруся затулила обличчя долонями і розридалася — голосно, по-дитячому, згинаючись навпіл від кричущої несправедливості та…
— Я взагалі не розумію... От чесно, мені ніколи не стати такою свекрухою! У мене…