Прожили ми із дружиною 23 роки. У лютому цього року вона заявила, що подає на розлучення. Формулювання було, що втрачено почуття любові та взаємної поваги. А я її дуже сильно кохав.
За три роки до цього дістався будинок у спадок від батьків, яких не стало. І тут почали відбуватися не зовсім зрозумілі речі.
Вона відмовилася мене прописувати, хоч я прожив у цьому будинку 20 років. Стала випивати. Періодично вказувати, що вона тут господиня.
Я особливо не надавав цьому значення. П’яно всяко буває. Потім почала мене схиляти до переїзду до іншого міста.
Я їй наводив докази, що поки нема з чим нам їхати. Причина її прагнення переїхати у тому, що її оточують погані люди. Ніхто її не цінує.
Я намагався її переконати. Але вона стояла на своєму. А тут ще й старші сестри почали підливати олії у вогонь. Місяць тому вона вигнала мене з дому, зі мною пішов син.
Тепер вона і з ним не спілкується. Чи варто мені боротися за неї і чи можна її повернути? Я її досі кохаю.
— Ти як хочеш, а я ні забути, ні пробачити її не можу, — каже…
— Ми могли б зустріти Новий рік разом, — несподівано для себе промовила Ольга й…
— Тепер Валера істерики їй влаштовує, каже, що дозрів для шлюбу, що хоче весілля й…
— Ти це що собі дозволяєш? Валентина Сергіївна завмерла на порозі, стискаючи ручки сумки-холодильника. Усередині…
Валерія нещодавно від чоловіка пішла. Їхній спільній дитині зараз рік і вісім місяців, але просто…
— Вигребли вже все до останньої копієчки. Усі: і молоді, і свати, і ми з…