Мама не дозволяє мені продати квартиру. Із майбутнім чоловіком познайомилися на відпочинку. Ми з різних міст, тому довго не тягли і за рік уже одружилися. Мамі він не сподобався, і вона постійно знаходить якісь недоліки у мого чоловіка. І не дуже рада, що я вийшла заміж. На її думку, ми надто поквапилися.
Я переїхала жити до чоловіка, а свою квартиру почала здавати в оренду. Але те, що зробили з нею останні квартиранти, поставило нас із чоловіком перед серйозним вибором. Справа в тому, що люди, які винаймали в мене квартиру, постійно влаштовували галасливі вечірки, через які сусіди постійно дзвонили мені і скаржилися.
А у результаті якимось чином розкололи сантехніку та з’їхали, не сплативши ремонту. Ми витратили пристойні гроші на ремонт, але після бажання пускати туди інших мешканців зникло.
Так квартира і стоїть порожня без діла. А нам із сімейного бюджету доводиться оплачувати за неї комунальні платежі. Саме тому у нас постало питання у зв’язку з цим. Ми думаємо, що було б непогано, якби ми з чоловіком продали мою однокімнатну квартиру та його, в якій ми зараз живемо, та придбали трикімнатну.
Дітей у нас поки що немає, але в майбутньому ми їх плануємо. І нам буде все одно тісно там, де ми зараз живемо. А оскільки таким чином саме облаштуємо нове житло потихеньку.
Але і його батьки, і моя мати проти такого рішення. Вони кажуть, що трикімнатна квартира буде нам дуже затратною щодо оплати комунальних послуг. Та й другу квартиру ми просто подаруємо своїй дитині, коли вона виросте. А так нібито доведеться трикімнатну розмінювати назад.
А у моєї мами ще й інший мотив. Вона просто впевнена, що ми з чоловіком можемо розлучитися, і тоді нам доведеться займатися ще й поділом майна.
У нас із чоловіком все добре, і за цей час ми з ним жодного разу не посварилися. Для мене мамині аргументи не відіграють ролі. Але все ж таки є ще й батьки чоловіка. І ми не знаємо, як вчинити. Може й справді, послухати старших?
Той лютневий вечір починався цілком буденно. За вікном лютувала хуртовина, безжально замітаючи снігом втомлене місто,…
Три роки мого життя просто випали в чорну діру. Три роки я була безкоштовною, безвідмовною…
Надія розливала по глибоких тарілках густий, ще з обіду настояний борщ. Аромат на кухні стояв…
— А ти не боїшся отак відразу на мужика насідати? Сполохаєш же, втече від тебе…
Ганна втомлено опустилася на стілець, обхопивши долонями чашку з гарячим чаєм. За вікном мрячив холодний…
— Мамо, усього пару-трійку років, — просив Арсеній. — Ні! — Ну чому?! — Та…