Я погана господиня і переживаю із цього приводу, у мене така проблема – руки ростуть «не з того місця», що б я не робила, у мене майже все виходить не дуже: котлети негарної форми, тісто з грудочками або надто рідке, на штанах стрілки подвійні, на рукавах сорочки заломи, на вікнах плями

Я погана господиня і переживаю із цього приводу. У мене така проблема – руки ростуть «не з того місця». Що б я не робила, у мене майже все виходить не дуже: котлети негарної форми, тісто з грудочками або надто рідке, на штанах стрілки подвійні, на рукавах сорочки заломи, на вікнах плями і т.д.

При цьому я дуже стараюся, витрачаю часу на одну справу набагато більше, ніж інші люди, але все одно результат не тішить. І це не я – перфекціоніст, це реально так.

Через це я відчуваю себе якоюсь неповноцінною, і мені соромно перед людьми (наприклад, у гостях, або коли до нас невістка додому з братом приїжджає), що вони переробили купу справ, а я взяла одну, і я навіть її якісно зробити не змогла.

Хтось скаже, що це залежить від практики, але іноді я роблю якусь справу вп’яте, а інша людина в перший чи другий, але в неї все одно виходить краще. Можна більше заробляти та передати ці функції іншій людині. Але річ не в цьому. Я не хочу почуватися нікчемною, та й у гості з собою домробітницю не візьмеш.

Я вивчаю рецепти, різні способи в інтернеті, раджусь із тіткою, мамою, щоб вони навчили, як краще, але все одно не в коня корм. І я не така вже молода, закінчила університет, працюю.

Підкажіть, що робити. І ще, питання, чи потрібна комусь така дружина, старанна, але не тямуща і повільна. І чи терплять таке чоловіки?