Я прожила зі свекрухою разом 23 роки в одній квартирі. Було всяке, але одне я зрозуміла і прийняла, мати мого чоловіка це мати.
І як би складно не було, я їй поступалася у всьому. І для себе прийняла такий девіз — нам нема чого ділити, у нас спільний чоловік.
Для неї це улюблений син, для мене чоловік, от і все. І завжди навпаки йому нагадувала, що маму треба привітати зі святом, тож і живемо із чоловіком дружно вже 38 років.
Виростили двох дітей. І пошану до бабусі формувала, бо сподіваюся, що теж колись стану бабусею.
Не приховую, дочка дзвонить часто, а син дуже рідко. Засмучуюсь, але себе стримую.
І вважаю, що дівчина, з якою він зараз живе, не має тієї чуйки, як у мене в молодості, підказати, щоб зайвий раз згадав про матір і про батька.
Хочеться сказати молодим дівчатам, що ви теж будите мамами і бабусями і чекатимете дзвінка від свого дорослого сина, все повернеться бумерангом. Будьте уважними до своїх свекрух.
Будьте щасливими, але не забувайте, хто народив, виховав і виростив коханого вам чоловіка, і кому ви за це повинні бути вдячні. Свекруха – свята кров.
Нашій Ксенії от-от стукне тридцять п'ять. Жінка вона вільна, під вінцем ніколи не стояла. Діточок…
Мене звати Аня. Мені 32 роки, і я маю власну квартиру в Києві. Купила її…
— Ти зовсім про родину не думаєш, — мати стояла на порозі квартири, стискаючи ручку…
— Ой, Оленко, ну й дала ж ти маху! Як уже на те пішло, треба…
Зінаїда Федорівна впевнено штовхнула двері кухні й різко загальмувала на порозі. Пакет із порожніми пластиковими…
— І що, очі відкрилися? Кращої за Катерину у світі немає? — глузливо жмуриться подруга,…