Прочитала сповідь про свекруху і розповім про своє спілкування з матір’ю мого чоловіка. Ми з чоловіком прожили вже 29 років, із них 25 років я намагалася бути гарною невісткою для матері чоловіка.
Але як не намагалася, так і не отримала її любові чи хоча б гарного відношення. Дітей і до порога не пускала.
Я завжди була для неї гуляючою. Одружилися ми з чоловіком, коли мені було лише 18 років, я ще школу закінчувала.
Напої не п’ю взагалі — я гіпертонік із п’ятнадцятирічним стажем. Виростила чотирьох дітей, завжди була у батьківському комітеті.
Була депутатом. Але все одно була поганою.
Коли захворів свекор, чоловік працював, а я доглядала їх. На той час батькам чоловіка було по 71 та 72 роки. Поки був живий свєкор, свекруха ще стримувалась, але коли його не стало, то вона розійшался з усією силою.
Постійно гризла і мене, і чоловіка, і онуків. Я навіть організацію похорону свекра повністю взяла на себе.
Але мій плюс був у тому, що чоловік завжди був на моїй стороні. І при ньому вона мовчала.
Зате люди довкола говорили, як вона поливає мене брудом. І онуків також.
Мені всі казали: «Як ти її терпиш? Тобі пам’ятник за життя ставити треба». Але я намагалася її підкорити хорошим ставленням.
А чотири роки тому не стало мого батька. І я на сороковий день хотіла з’їздити до нього на могилку, то вона закотила такий скандал, бо їй треба було терміново їхати в гості до куми. А машина наша.
І бачите, ми повинні її ж і возити. Отоді щось і надломилося в мені.
Я зрозуміла, що ця людина як була злим монстром, так їм і залишиться. Я чекала на співчуття від неї. Адже в мене було горе, ще свіжа рана.
Але виходить, що їй начхати на всіх і все. Я тоді зірвалася і сама у відповідь закотила скандал.
Не змогла стримати себе, не контролювала. Я хотіла крихту розуміння, а отримала хамство.
Їй до лампочки двадцять п’ять років моєї поваги до неї. У мене тоді стався гіпертонічний криз. У жахливій формі.
Я три місяці боролася із хворобою. Діти, як за командою, перестали з нею спілкуватися.
І жодні вмовляння чоловіка не допомагали. Я ж повністю включила ігнор щодо неї.
Чоловік влаштував їй головомийку і вона принишкла, зараз мовчить, мов риба. Я не забороняю ні дітям, ні чоловікові їздити до неї чи дзвонити.
Мені просто паралельно її доля та її життя загалом. Але діти не їздять до неї і навіть не дзвонять.
Чоловік обмежився лише дзвінками по телефону тричі на тиждень. У неї є ще донька, вона старша за мого чоловіка на 12 років.
Так вона вже десять років не їздить до неї і не дзвонить. І її діти також.
Є ще старший брат, то він уже більше 21 року не спілкується з нею. Хоча чоловік із сестрою та братом спілкується.
Ми часто бачимо одне одного, їздимо до гостей. Спілкуються наші діти. І всі вони повністю підтримують мене.
Тобто її рідні діти не хочуть з нею спілкуватися. Вона вже багато років тому посварилася з усіма сусідами і ні з ким не розмовляє.
Моїй свекрусі зараз 81 рік. Сили вже не ті. І ось тепер вона раптом чоловікові починає говорити телефоном, що я їй не дзвоню, і онуки не дзвонять.
І що вона нікому не потрібна. Я зараз просто не беру участі в її житті.
І ніяка мудрість не допомогла. Мені дуже шкода мого чоловіка, вона йому виносить увесь мозок.
Щоправда, зараз принишкла. Я ніколи не говорила і не скажу чоловікові за неї жодного поганого слова — йому вона мати.
А для мене це жінка, яка ненавидить мене і моїх дітей. Тож не все залежить від невісток.
Я сама вже двічі свекруха, але я не пиляю своїх невісток і не поливаю брудом. Нам нема чого ділити.
Та й двічі я вже й теща. І з зятями у мене чудові стосунки.
Я можу сказати сміливо, що у мене не четверо дітей, а вісім, тому що вони всі звуть мене мамою, і невістки, і зяті.
А я їх кличу доньками та синами. Сама нахлиналася від свекрухи негативу.
І будь ти хоч тричі мудрою і хоч як ти прогинайся, якщо людина гнила, вона такою і залишиться. Її не переробити.
Олена нарешті вклала Іванка спати. Малий, втомлений своїм п’ятим днем народження, заснув миттєво, міцно стискаючи…
— Мамо, мамо, а коли ти нам з Оленкою братика подаруєш? — щебетала над вухом…
Коли Наталя Петрівна набирала номер районної опіки, її пальці тремтіли й ковзали по екрану смартфона.…
Маргарита заповзято терла щіткою підлокітник старого дивана, намагаючись вивести невидиму пляму. Вона завжди хапалася за…
Вдихаючи на повні груди солоне, настояне на степових травах повітря, Денис стояв на дерев’яному ґанку…
Усе почалося з поїздки до свекрухи в гості. Спершу Марія не надала цьому жодного значення:…