Ми познайомилися на роботі, практично відразу ж пробігла іскра, у нас був довгий гарний і дуже яскравий роман, пристрасть, вогонь, кохання та полум’я було все. У результаті весілля, сім’я щастя та двоє дітей. Заради нього я змінилася у всьому, утихомирила свій характер, відмовилася від кар’єри та уваги інших, все заради його кохання. І ось результат.
А найгірше в тому, що це все мій бумеранг, за все, що я сама творила по молодості та юності. Природа нагородила мене гарною зовнішністю, а ось характер був далеко не такий гарний. Я завжди купалася в увазі хлопців та чоловіків, легко йшла на стосунки, легко їх рвала і йшла вперед, буквально знищуючи тих, хто мене кохав.
Не брехатиму, брехала і зраджувала, грала почуттями і серцями, і ніколи не думала про інших. І навіть забрала перше кохання у своєї кращої подруги, за що та мене не пробачила і обірвала всяке спілкування.
Я крутила романи з одруженими і глузувала з їхніх дружин, деякі з них навіть дзвонили мені, плакали, погрожували, просили залишити їхні сім’ї, а я лише сміялася і відповідала що я тут не до того, що вони самі до мене прийшли. Я завжди тішила своє самолюбство увагою, пристрастю та любов’ю чоловіків. Я була чудовиськом. І ось розплата.
Тепер я на місці тих, чиї життя я зруйнувала. А найголовніше, що я все це заслужила. І найстрашніше це не зрада чоловіка, найстрашніше — це усвідомлення того, яка я нікчемність і чудовисько, від цього найболючіше. Нудно жити, усвідомивши те, як я жила і що творила, але життя не кіно, назад не прокрутиш, змінити нічого вже не можна, а жити так далі, більше нема сил.
Валентина Василівна Ткачук мешкала на другому поверсі звичайної старої п’ятиповерхівки. Знаєте, з тих затишних будинків,…
На кухні в Оксани вирувало життя. У духовці саме підрум’янювалася домашня піца, щедро посипана тягучим…
Я стою в темному коридорі власної квартири, боязко прислухаючись до звуків. З нашої кухні знову…
Знаєте, що найстрашніше в невеликих містах? Те, що твоє особисте горе рано чи пізно стає…
Оленка поверталася додому з поліклініки, і на душі в неї шкребли коти. Здавалося б, ну…
Знаєте, це таке дивне відчуття — у свої п’ятдесят з хвостиком по-доброму позаздрити власній майбутній…