Я вже не знаю, що робити. Багато хто скаже, що сама винна, що такого обрала невдаху. Ми одружилися у 2019 році, познайомились в інтернеті. А коли приїхав він до мене з Києва в місто, ми обоє закохалися одне в одного і буквально через 2 місяці побралися.
Я на той час працювала в маленькій фірмі і не особливо думала про кар’єру. Ми планували, що одружимося, а далі рухатимемося разом. Здебільшого заробляю я. Я працювала фрілансером та отримувала 37 000 грн. Йому сподобалося, що я стільки заробляю, жив на мої гроші в іншому місті. Сам взагалі не заробляв.
Вся моя зарплата йшла на оплату його житла, на його харчування в іншому місті. Приїжджати не збирався. Потім приїхав і забрав мене вже коли я чекала дитину, потім за три місяці ми знову повернулися до рідного міста через його справи.
Він ледве заробляв, але зараз він блогер. Все що він отримує – 100 $ від реклами та 4000 грн на донатах. Мене скоротили, і ми залишилися біля розбитого корита. Він так засмутився, що мене скоротили. Неохоче почав шукати роботу, а потім узагалі почав зі мною огризатися.
Відносини безпосередньо зіпсувалися, тому що він не хотів працювати, ще й на зненавидженій роботі, коли його хобі йому більше до вподоби. Мене знову взяли на роботу нещодавно, але він так і не збирається влаштовуватись. Я скоро просто вибухну. За дитину в сад плачу я, його ці мізерні гроші нічого не приносять у сім’ю. Я розумію, кохання любов’ю. Але як нам жити?
Якось зібралися ми з коліжанками дитинства — давнім дівочим товариством, четверо нас. Усі вже на…
Ганнуся замолоду була такою, що хоч з лиця воду пий. Висока, ставна, коса русява аж…
— Мамо, ну ти що, справді не розумієш? Не можу я в такому вигляді на…
Мені 60 років. І я вперше за багато літ зважилася кудись поїхати не у справах,…
Мені 57 років. І до цієї зими я б, напевно, з упертістю доводила, що я…
Днями єдиний син Віри Юріївни привів до батьківської хати дівчину — знайомитися. Сказав, що наміри…