Мій чоловік із неповної родини. Його батько дуже заможний, має кілька квартир і машин. Синочка свого обожнює, купує йому все на перше прохання, але записує все на себе.
Чоловік не бажає і не вміє працювати. Пропрацював 2 місяці та звільнився.
Каже, що з колегами не порозумівся. Він гарно малює, але його малюнки не продаються. І він знову біжить просити у батька грошей.
Його батько мене ненавидить. Каже, що я лише через гроші з ним. І доньку я нагуляла.
Зробив усе, щоб ні мені, ні їй, ні копійки не дісталося від його статків. Якщо чоловікові щось треба, то його кататиме містом, готівкою не дасть.
Я заробляю 15 тисяч, за комуналку нема чим платити. Собі нічого не купую. Ледве вистачає на їжу. Дочка плаче, відмовляється йти в садок, бо з неї сміються, що в неї шкарпетки штопані.
А свекор днями відправляє чоловіка до Карпат, бо чоловік утомився від побуту. Нас звісно ніхто з собою не бере.
Двадцять років тому, коли над селом Спасівка стояла густа серпнева спека, а повітря густо пахло…
— Ганнусю... а чого це в тебе чоловік такий похмурий? — ледь чутно спитала я,…
Якось зібралися ми з коліжанками дитинства — давнім дівочим товариством, четверо нас. Усі вже на…
Ганнуся замолоду була такою, що хоч з лиця воду пий. Висока, ставна, коса русява аж…
— Мамо, ну ти що, справді не розумієш? Не можу я в такому вигляді на…
Мені 60 років. І я вперше за багато літ зважилася кудись поїхати не у справах,…