Мені завжди подобалися владні та авторитетні чоловіки. Розумні, ініціативні, серйозні лідери.
Я зростала без батька, тому, мабуть, і важливо було отримати схвалення авторитетного для мене чоловіка. Мені хотілося, щоб мій чоловік мною пишався.
Дуже дивне бажання, правда ж? Зараз, коли в мене є сім’я, я дуже часто відчуваю потяг, то до начальника (вже колишнього), то до клієнта (працюю юристом).
Ці чоловіки дають мені поштовх і можливість підніматися кар’єрними сходами тому, що цінують мою віддачу поставленим цілям, а насправді мені просто потрібно, щоб вони мене хвалили.
Згодом це все переростає в перехід особистих кордонів з їхнього боку, і я починаю помічати неоднозначні погляди та дотики. Я ціную свою сім’ю, тому для мене табу переступити грань, адже ні до чого доброго ні чоловіка, ні мене, це не приведе.
У мене сім’я, діти, чоловік, історія, спільне минуле та майбутнє, яке не хочеться руйнувати. Мій чоловік добрий, але довірливий.
Ключові питання у сім’ї вирішувати мені, чоловікові часто самому потрібна підтримка та похвала. Він розумний та веселий, тому я за нього й вийшла заміж, але він для мене не авторитетна людина.
— Яка гарна, — Денис узяв до рук світлину, що випала зі старого альбому. —…
— Андрій каже, що правильно вихована дружина до відповідних правоохоронних організацій заяв не пише! Тонька…
— Ну, нічого, Аня ж поки заміж не збирається, їй ще два роки вчитися, щось…
Дощ, що лив увесь останній тиждень цієї осені, нарешті припинився. Сонце зранку сором'язливо визирало з-за…
Схилившись над ліжком, Мар'яна слухала тихий шепіт мами. Жінка лежала вже два місяці не встаючи,…
Христина розлучилася пів року тому. Звісно, колишнього чоловіка жінка зі своєї квартири негайно виставила, та…