Ми познайомилися три роки тому. Тимофій під’їхав машиною, запропонував підвезти.
Я зазвичай не погоджуюсь, але тут уже дуже давно чекала той клятий автобус, замерзла, як собака, тому наважилася сісти в незнайому машину. Звичайний на вигляд чоловік, симпатичний, на гарній машині.
— Дівчино, давайте я вас підвезу, на вулиці так холодно, – промовив незнайомець, – Ви тут ще довго будете стояти, там на дорозі машина в’їхала в іншу, створилася величезна пробка. Я вас не ображу, не бійтеся,
— А ви мені свій паспорт покажете? Мені дуже страшно, якщо чесно, – відповіла я.
— Я мешкаю за містом, ось їду додому з роботи. Я просто хочу вам допомогти, щось в душі мені підказало, що я маю зупинитися та запропонувати вам свою допомогу. – відповів Тимофій.
У дорозі ми розмовляли. Він мене розсмішив, запропонував сходити на побачення. Я погодилась.
Ні обручки на пальці, ні дитячого сидіння в машині я не побачила. Взагалі ніяких натяків на те, що він не вільний.
Хоча на той момент він уже був 6 років у шлюбі, і з маленькою однорічною донькою, про що промовчав. На наших побаченнях він розповідав про роботу, своє життя, друзів, плани і мрії, ніяк не торкаючись теми сім’ї.
Через півроку регулярних зустрічей ми дуже зблизилися, я зрозуміла, що закохалася по вуха і хочу чогось більшого, але вирішила не квапити події. Я хотіла з’їхатися, хотіла сім’ю.
Про все це я говорила йому ненав’язливо, він підтримував мої ідеї, обіцяв зробити все, що зможе зробити мене щасливою.
Він ніколи не запрошував мене до себе, ми бачилися на орендованій квартирі, він пояснював це тим, що живе з хворою мамою і не хотів би її турбувати.
Тому, коли вкотре він привіз мене до чергової квартири, я теж спочатку вирішила, що це орендоване житло, але потім придивилася. Фотографії на холодильнику та полицях, дитячі іграшки, жіночі речі. Я все зрозуміла.
Спробувала втекти, але він утримав. Вибачався, сказав, що вирішив зізнатися, казав, що любить, і що з дружиною тільки через дочку.
У мене ж трапилася істерика, я настільки була в жаху, що хотілося просто викреслити його з життя і більше ніколи не бачити, але я чомусь слухала його, відчуваючи, як він обіймає мене і сам мало не плаче. Він пообіцяв мені, що розлучиться, що закінчить це все.
Але мені вірилося в це мало. Того вечора я пішла додому і заблокувала його скрізь.
Я старалася викинути його з голови. Не думати. Але не виходило.
Я дуже покохала його за цей час і мені було боляче. Через тиждень він підстеріг мене після роботи з шикарним букетом троянд.
Встав на одне коліно і дістав обручку. Він зробив мені пропозицію, сказав, що подав на розлучення.
Я повірила йому, знову пустила у своє життя. Ми спробували почати заново, навіть винаймали разом квартиру якийсь час, але вистачило його лише на тиждень, потім він знову повернувся до дружини.
Казав, що вона його не відпускає, не дає розлучення, обіцяє йому мститись і відігратися на мені. Описував її справжньою фурією.
Почала вивчати всю інформацію про його дружину, щоб знати, що вона собою являє, чим живе і навіщо тримає його. Знайшла її сестру в соцмережах, додалася під виглядом продавця дитячого одягу.
Сказала, що вона виграла у нашому конкурсі та запропонувала завести речі їй додому. Купила у дитячому пару речей та поїхала.
У результаті змогла навіть з нею потоваришувати. Дізналася багато нового про його дружину, про те, яка вона. Дуже ревнива, владна любить все контролювати.
Дізналася, що вона мріє про другу дитину, і що вони її вже планують. Дізналася, як він брехав їй, що їздить у відрядженні по роботі, що вона навіть не в курсі, що він хотів розлучитися.
Її сестра запросила мене на їхнє спільне свято. Людей збиралося багато, вона зазвичай запрошувала своїх подруг. Я погодилась. Щоб подивитися йому в очі і нарешті закінчити стосунки.
Я дуже кохала та кохаю його, але терпіти це більше не можу. Постійно слухати його обіцянки та ділити із дружиною. Чекати на дзвінки і плакати ночами.
Свято було дуже шикарне. В ресторані. Вони мають заможну сім’ю. Орендували велику залу, маленька зала була для дітей.
Всі були красиво та яскраво одягнені. На тлі його дружини я була досить бліда. Вона була весела все свято, сміялася, жартувала, але не відходила ні на крок від чоловіка.
Коли він мене побачив, був шокований. Хотів поговорити, але так і не зміг через дружину. Тільки у сестри спитав, як познайомились. Я досі пам’ятаю його шалені очі.
Не знаю, навіщо влізла в їхню родину так глибоко, чого намагалася досягти. Може, це просто заздрість до чужого щастя, хоча там щасливі далеко не всі.
Мені дуже боляче і гидко. Намагаюся відмитися від цих відчуттів, але не виходить. На місяць відпустки на роботі поїхала до села до рідні та рідко вмикаю телефон.
Але не можу не думати про все це. Як мені хотілося бути там, на місці його дружини. При грошах, таких чудових батьках, із красунею донькою.
Я заздрю їй і хочу зруйнувати її ілюзії. Хочу помститися йому, змусити розлучитися з нею та кинути його. А якщо ні, розповісти їй все. Покінчити відразу з усім.
