— Я навіть і не думала зводити когось. Мені самій гидко, коли когось із кимось познайомити намагаються, — Лариса розмовляє з подругою. — На мій погляд, це все одно неприродно.
— Авжеж, я як згадаю свій власний досвід, то сміюся, — відповідає подруга. — Мені було 24 роки, коли мама за голову взялася, що в мене вже два роки хлопця немає, а мені заміж пора. Ой, жах, як вона зі своєю подругою та колегою намагалася звести мене з її синочком.
І вдома вони мене одну залишали, а він, мовляв, кран приїжджав лагодити. І до комп’ютера я до тітки Олени ходила з мамою налагоджувати, а там стіл накритий і тітка Олена із сином, а комп’ютера немає й помину, ноутбук у того самого сина. Смішно й жалюгідно все це виглядає.
Подруга, до слова, давно заміжня, їм із Ларисою по 35 років.
І син маминої подруги чудово впорався сам: удруге одружений, троє дітей від різних дружин уже. Нещодавно й Ларисі довелося виступити в ролі свахи. Щоправда, вона не з власної ініціативи це робила — її просили.
Півтора року тому Лариса, мати двох дітей 10-ти та 5-ти років, влаштувалася на нову роботу.
Колектив начебто й непоганий, начальство лояльне, зарплата «біла». Невелика, але в родині Лариси головний годувальник — чоловік, вона на підхваті, а в чоловіка невеликий, але власний бізнес.
Місяців зо два вникала в нові обов’язки та завдання, оскільки робота була не зовсім за фахом, налагоджувала соціальні зв’язки в колективі. Співробітники — люди приблизно сорока років.
Є, звісно, передпенсіонери, є дві дівчини на самому початку кар’єри, але здебільшого всі плюс-мінус в одному діапазоні років.
Після того як розібралася й вникла, почала вже прислухатися до розмов у відділі. Про що можуть говорити жінки? Про сім’ї, дітей, готування, вбрання.
А одна співробітниця, Марія її звуть, тільки про вбрання, погоду та природу.
— А кому їй готувати? — прояснила наодинці з Ларисою ситуацію одна з колег. — Живе сама, ні кошеняти, ні дитини. Самотня жінка, їй же 38 уже. Заміжня навіть не була.
Лариса здивувалася: симпатична, струнка, дуже цікава жінка.
Потім виявилося, що Марійка й живе недалеко від них із чоловіком, стали частенько з роботи ходити разом. Коли чоловік устигав молодшого із садка раніше забрати, а донька на той час уже давно вдома була.
— Та ось так склалося, спочатку мама сувора була, потім вона хворіла, потім потяг поїхав. Та й де знайомитися? В автобусі чи на зупинці? Ніхто в наш час так не знайомиться, а в клуби й бари я не ходжу. Ой, інтернет, сама знаєш, там таке можна знайти на свою п’яту точку… На роботі, кажуть, люди знайомляться, але в нас — сама бачиш, ні з ким, — зітхала Марійка засмучено.
Жінка зізнавалася, що дуже хоче родину, чоловіка, який розуміє, поруч, може, ще б і дитину подарувати йому встигла, але де вони, нормальні чоловіки?
А потім Ларису біля будинку (Марія ще до свого будинку не дійшла) чекав двоюрідний брат на машині.
Тітка з дачі веліла привезти овочів та яблук, а чоловік, як на зло, із сином саме на доньчині змагання поїхав.
Кузен Лариси — чоловік цікавий, 40 років, був одружений, має сина, йому 10, платить аліменти, живе в однокімнатній, купленій уже після розлучення, працює, шкідливих звичок не має.
І теж час від часу тітці, підморгуючи, казав, що ніде зараз із жінками знайомитися: по клубах він не ходить, а на роботі в них одні чоловіки.
Марійка пристала до Лариси наступного ж дня: хто такий, звідки, скільки років, де живе, ким доводиться, чим заробляє. Було видно, що чоловік їй «зайшов».
А за кілька днів подруга перестала навіть прикидатися, а прямо попросила Ларису якось посприяти в тому, щоб вони з Дмитром знайшли одне одного, чим поставила Ларису в глухий кут.
— Як я йому скажу? — остовпіла жінка. — Ось це — Марія, ось номер телефону, давайте знайомтеся чи що?
— Ой, ну навіщо так, — поморщилася Марійка. — Ти ж казала, що тітка страждає від того, що син не одружений. Ну, якось можна тонше. Він мені зовні сподобався, ти йому моє фото покажи, я тобі перешлю, ну, нумо в кіно сходимо парами, ну, не знаю…
Лариса фото Марії Дмитру показала. І в кіно сходили парами. І Дмитро зовнішність Марії сподобалася, а далі Лариса умила руки — не до того.
Яким же було здивування, коли після двох тижнів відпустки Лариса на роботі побачила злегка скошені погляди. Так дивляться, коли за твоєю спиною ходять плітки. А Марія ледь кивала головою на знак вітання.
Клубок розмотався досить швидко. Марія, у якої з Дмитром нічого не вийшло, піднесла колегам інформацію, що це Лариса вмовляла її познайомитися з братом, мовляв, пропадає чоловік без жінки.
Зіграла, так би мовити, на випередження, побоюючись, що Лариса перша цю історію розповість. Нерозумно дуже зіграла.
— Розлучений чоловік з аліментами, однокімнатною халупою, маминою дачею та старим мотлохом. Я себе не на смітнику знайшла, нехай Лариса братчикові шукає щось простіше, — відгукувалася про невдалий роман Марія. Та що там відгукувалася, вона всім у фарбах розповіла, який Дмитро «не принц».
Лариса, звісно, у кузена інформацію дізналася. Той лукавити не став і сказав, що після другої зустрічі вони з Марією вирішили не продовжувати стосунки.
— А просто запити високі, — посміхнувся родич. — Вона вже почала умови ставити: мою квартиру здамо, на дачу до мами я — не частіше ніж раз на місяць, сина бачити — раз на два тижні достатньо, мені треба змінити роботу на ту, де більш прийнятний графік і вища зарплата. Знаєш, для пані її віку й узагалі, вимоги занадто високі. І швидкість. Попереду паровоза біжить твоя Марія.
— Не моя, — відповіла Лариса.
— Знаю. Але… з однією такою я розлучився й дуже радий, що так вийшло, усі нерви витріпала, зате тепер подібний типаж бачу за версту.
— Ось так, — розводить Лариса руками. — І що це було? Ну добре, припустимо, не вийшло, це буденна справа. Але навіщо гудити на весь світ? Я б і ні слова нікому не сказала, навіть якби дізналася перша, у чому річ.
— А мені цікавіше інше, — сміється подруга. — Ну правда, вона реально себе оцінює? Симпатична, але скільки їй років? Де вона у 38 візьме чоловіка без минулого? А про те, яка в Дмитра машина й квартира, де й ким він працює, вона знала до знайомства. Одне слово, була в тебе приятелька на роботі й немає її більше.
Лариса погоджується: все так. А у вас був досвід «познайом мене»? Чим закінчилося?
