— От вчора вранці, вирішили поспати довше, адже вихідний. Так ні, влітає до кімнати свекруха. На годиннику 6 ранку. Крики, претензії. Як ви ще не встали?
Потрібно на дачу їхати, картоплю садити! Терміново вставайте! А напередодні ж увечері була тиша, ніхто нікуди не збирався.
Женя з чоловіком Михайлом живуть у свекрухи зі свекром. Одружилися рік тому, дітей завести ще не встигли. У принципі невістка зі свекрухою не свариться, намагається уникати гострих кутів.
Сина мати, як у інших буває, проти дружини не налаштовує, по дому одразу домовилися: свекруха готує, Женя прибирає, інше теж якось без сварок робиться. У життя молодих свекри не лізуть. Прямо не лізуть, а якщо розглянути, то життя свого ніякого й немає.
Планувати щось молодим просто нема сенсу. Тільки вирішать, що у вихідні поїдуть із друзями за місто, домовляться, продуктів закуплять, то з ранку вбігає свекруха і всі плани до чортової бабусі.
— Зараз поїдемо на дачу, теплицю треба підправити, ми з батьком все вже вирішили. Як ви із друзями? А ми що, маємо одні там горбатитися? У батька спина, я жінка! Як їсти, то всі разом сідаємо, а працювати старі повинні самі?
На питання про те, чому не можна було попередити заздалегідь про плани на рахунок теплиці, слідує відповідь.
— Ну по-перше, ми ж не знали, яка буде погода у вихідні, а по-друге, а що у вас робота чи що? Ні! Відпрошуватись не треба. Друзі чекають, незручно? Нічого, знайдуть чим зайнятися.
І добре б це раз чи два. Таке відбувається постійно. Якщо нікуди не збираються молоді – нічого не треба й батькам, а варто лише намітити щось своє, то своє летить псові під хвіст.
Подруги Жені прямо кажуть, що свекруха на зло їй так чинить: у день народження друзів – картоплю саджати, зібралися на пікнік – треба перекривати дах, взяли квитки на концерт – город бур’янами заріс, терміново полоти!
І спробуй тільки не підкорись: ви у нас живете, наше їсте, а допомагатиме хто?! Син намагався говорити з мамою, щоб вона заздалегідь попереджала їх про свої плани, так мама надулася, три для з сином не розмовляла.
Женя з чоловіком вирішили було, що треба винаймати квартиру, бажано в іншому районі. Але чи буде толк? Зараз вона в кімнату вбігає, щоб повідомити про термінові справи, а тоді просто телефонуватиме по мобільнику, а підсумок один – плани свекрухи у пріоритеті.
— Нещодавно у нас скандал цілий був. Зібралися із чоловіком у вихідні поїхати до моїх, батько день народження відзначав. Попередили свекруху за два тижні, начебто тихо, мирно, їдьте, мовляв. Хотіли у п’ятницю ввечері виїхати, а в неділю назад. Прийшли з роботи, збираємось, свекруха ці збори бачить, а біля порога й каже:
— А куди це ви, на ніч дивлячись, намилилися? Завтра вставати рано, треба на дачу їхати, паркан поправити потрібно! Який Канів? Здуріли? Паркан лежить, собаки ділянкою гадять! День народження? А що, подзвонити та привітати не можна, якщо справи не відпускають?
Ну які справи, надумані? Паркан можна і через тиждень виправити. Чоловік не витримав, взяв сумку, дружину в оберемок, і за поріг. Так свекруха йому всю дорогу до Канева дзвонила і кричала, який він невдячний, кинув літніх батьків у біді і допомагати не хоче. Знову докори житлом, шматком хліба та недоспаними ночами.
Відзначили свято у тестя, а по дорозі назад чоловік і каже:
— Все, до біса цей Бориспіль, давай перебиратися до Канева, теща казала, що квартира бабусі твоєї порожня стоїть, роботу знайдемо, ми ж лікарі, а лікарі завжди потрібні, зате який спокій і ніякої позапланової дачі!
