Моє життя змінилося назавжди, коли я зустрів Марину. Я пам’ятаю цей день у найдрібніших деталях.
Ми з колегами вирішили повечеряти у новому ресторані у центрі міста. Замовили стіл, прийшли і на вході нас зустріла вона.
Тоді моя майбутня дружина працювала у закладі хостесом. Вона лагідно посміхнулася нам і провела до нашого столика.
Протягом усього вечора я не міг відірвати від неї очей, висока, струнка та граціозна. Справжня мрія! Я одразу побіг у квіткову крамницю і повернувся з величезним букетом для неї.
Марина була шокована, було видно, що з нею подібне ще не траплялося. Після роботи я провів її додому.
Ми йшли пішки і розмовляли на різноматністі теми. Я дізнався, що Марина з бідної родини, яка мешкає в селі біля Черкас.
А вона приїхала до столиці, щоб знайти гідну роботу та допомагати своїм батькам. А ресторан обрала тому, що там їй допомагають із харчуванням.
Тому всі заощаджені на їжі гроші вона відправляє додому. Мені дуже хотілося зробити щось для Марини.
Наші відносини розвивалися дуже швидко. Я задаровував її подарунками, а невдовзі допоміг працевлаштуватися у компанію до свого друга.
Робота була престижнішою, цілий день Марині доводилося сидіти в офісі. Колектив жіночий, без розмов за чашкою чаю та пачкою цукерок не минав жодний день.
Тоді ми вже з’їхалися, і я почав помічати, що Марина набирає вагу. Мені це не подобалося, і я сказав їй, що так не повинно бути.
Запропонував ходити разом до спортивної зали. Вона з радістю погодилася, але невдовзі кілограми повернулися.
Ми відсвяткували весілля, а через 3 роки Марина повідомила, що чекає дитину. За 9 місяців вона ще набрала вагу, я розумів, що це нормально.
Завжди догоджав її забаганкам, навіть якщо це були суші об 10 годині ночі або смажена картопля на сніданок. Після появи дитини дружина досить швидко схудла.
Мабуть, їй вже не подобалося, як вона виглядає. Але коли Марина повернулася на роботу з декрету, почалося якесь пекло.
Таке відчуття, що в офісі вона заїдала всі свої проблеми, про які я не хотіла мені розповідати. Дружина почала набирати вагу стрімко.
Я думав, що це вже пройдений етап і знову запропонував їй займатися зі мною спором. Але цього разу вона відмовилася.
У вихідні могла пів дня дивитися серіал з тарілкою тієї самої картоплі та забути про все на світі. Несподівано позначка на вагах була вже понад 90 кілограм.
Дружині ще й 40 років не було, а виглядала вона дуже втомлено. Перші скарги на здоров’я, перша задишка, перші ознаки дратівливості.
Я не хотів жити з такою жінкою, вона мені більше не подобалася. Хоча я неодноразово казав їй, що з цим треба щось робити, вона просто махала рукою в мій бік.
Дочка почала брати приклад з матері і теж набрала вагу. Але з дитиною все куди простіше, я взяв її харчування та активність під свій контроль, записав на плавання.
Вона смакувала здорову смачну їжу і навіть рада була такому нововведенню. А ось Марина…
Мені боляче на неї дивитися. Вона не слухає моїх порад і дуже від мене віддалилася.
Єдине логічне рішення у цій ситуації – розлучення. А навіщо жити з людиною, яка абсолютно не приваблює мене? Нехай шукає собі такого ж товстуна, як вона.
