Чоловік наполягає на дитині, порушивши нашу угоду. Одружена я вже 4 роки, мені 27 років. З майбутнім чоловіком нас пов’язувала однакова нелюбов до дітей та бажання жити для себе.
Жили собі і не тужили, а на п’ятому році сімейного життя він раптом одумався, і весь час говорить про те, як здорово було б завести дитину, а краще двох. Я категорично проти.
Діти – це тягар і зруйноване життя в моєму розумінні. Та й дітей я ніколи не любила та не зможу полюбити, навіть своїх. Чоловік спочатку мене підтримував, а тепер не розумію, що з ним сталося. Або його батьки його переконали, або друзі, або ще незрозуміло хто.
Але так вийшло, що я дізналася, що чекаю дитину. Звичайно, залишати дитину не збиралася. Все вирішила в лікарні, термін був до 10 тижнів. Чоловік дуже розсердився, справа доходить до розлучення. А я й не проти. Тому, мабуть, помилилася з людиною.
Вирішила жити однією. А йому можу лише побажати удачі у пошуку другої половинки, що поділяє його бажання заводити дітей. Мама каже, що я все правильно зробила, вона мене завжди підтримувала. Цікаво дізнатися, чи є хтось із подібним досвідом, як у мене?
— Мамо, Богдан з нами їхати не хоче. На кухні пахло печеною картопелько з свіжим…
У тісній кімнатці пахло теплим молоком і дитячою присипкою, але з коридору все одно тягнуло…
— Павле! Ану виходь, паразите! Я знаю, що ти в неї! Виходь, кому кажу, бо…
— Ну от скажи мені, як так можна? Хіба ж у неї замість серця камінь?…
— Асю, ну хоч би на вихідні приїхала, чи що? Так я вже скучила за…
Мама подзвонила саме тоді, коли Дарина гріла в мікрохвильовці вчорашній борщ. Кришка контейнера запотіла, коридор…