У мене була така сама ситуація, як у сповіді про флірт чоловіка. У шлюбі 15 років завжди жили нормально, довіра, любов, бесіди з будь-якого питання, 2 дітей. Останнім часом (досить тривалий час) чоловік став дуже дратівливий, зривався на мене, в чергову сварку запропонував розлучитися, якщо не знаходимо спільну мову. Я тоді теж втомилася від такої ситуації сказала: «давай». Пауза на кілька днів, спілкування у нормі.
Потім він викликає мене на бесіду прямо з роботи, і видає інформацію, що давно перебуває в дисбалансі і був готовий піти від мене, вже продумав, що буде згодом можливо і з кимось. Через якийсь час після такого рішення заводиться інтрижка на роботі саме з листуванням із співробітницею, яка перебуває у декретній відпустці, я її знаю.
Лише листування та конкретне з інтимним текстом. Мені листування не показав, сказав, що видалив усе. У результаті просить вибачення, просить допомогти вийти із цієї ситуації зрозумів, що хоче бути тільки зі мною і ділити далі всі радощі та негаразди, бути разом.
З нею за період листування, десь 3-4 місяці жодного разу не зустрічався, інтиму не було. Вибачила, зараз все чудово, але ситуація не виходить з голови і глине мене щодня. Люблю його, якщо чесно, але якось складно змириться зі зрадою, хоча розумію, що його вчинок теж вартий поваги, адже все розповів сам, я може ніколи й не дізналася про це.
Є сумніви, що він лукавить і продовжує спілкуватися з нею, руки сверблять залізти в телефон, але поки що стримую себе. Порадьте, чи варто перевірити його листування чи постаратися абстрагуватися від цього та спробувати все забути?
— Кава вистигла, — буркнув Ігор, не відриваючись від телефону. Світлана мовчки підійшла до плити.…
— Вітю, я, звичайно, не можу вирішувати за вас, але ви певні, що в такому…
— Та чоловікові ж цього мало, — роздратовано говорить молода жінка. — Він вимагає, щоб…
— Та ти що — там же так гарно! Чисте повітря, ліс, річка! — Тетяна…
У свекрухи Ніни двоє дітей: її чоловік і його сестра від різних батьків. Батьки в…
— Мамо, ну хоч сотню дай, бо до ранку не доживу, — Михайло перегородив неньці…