Минулого тижня мене запросив на зустріч новий потенційний клієнт по роботі, солідний чоловік, власник компанії в Штатах, я прийшла, але виявилося, що він прийшов поговорити зовсім про інше, він виявився моїм братом від коханки мого батька

Багато років тому мої батьки мали свою компанію. Мій батько завів собі коханку – молоду прибиральницю на роботі. Говорив їй, що покине мою матір і візьме її заміж, навіть із батьком її розмовляв. Вона дізналася, що чекає від нього дитину, він її годував обіцянками.

У результаті моя мати все дізналася і сказала, щоб він йшов «до своєї поломийки», але, звичайно, без усього. Він покинув коханку і залишився в сім’ї, а її звільнив. У результаті покинута коханка з вікна викинулася, а її сина виховували її батьки. Мій батько ніколи його не визнавав і, на мою думку, взагалі не бачив.

Мені тоді було три роки, і я нічого не знала, навіть не знала, що взагалі зрада сталася. Мої батьки завжди були разом і засуджували зради та аморальну поведінку.

Спочатку я думала, що цей чоловік мені збрехав, розпитала матір. Історію вона підтвердила, але сказала, що це нас не стосується і мій батько нехай сам розбирається. І взагалі, це не моя справа, оскільки вона сталася так давно. Мій батько сказав, щоб я гнала жебрака у шию.

Цей чоловік хотів зв’язатися з моїм батьком, але той відмовився йти на контакт, сказав, що нічого не знає та не пам’ятає. Він (брат) сказав, що просто хотів дізнатися про своїх кровних родичів — у нього сім’я і в мене теж, ось нібито його й потягнуло.

Я зустрілася з ним двічі, і він поїхав назад до Штатів. Спілкуватись він не збирається, звинувачувати нікого теж — начебто в нього все добре і з особистим життям, і з грошима.

Чому я написала — бо мені гидко. Мені соромно за своїх батьків, і я їм більше не вірю. Мій чоловік каже, що мені потрібно це залишити і не морочитися – адже я нічого не зробила поганого. Але я просто не можу на це спокійно реагувати. Може, хтось порадить, як совість очистити та братові допомогти чимось.