У мене була така сама ситуація, як у сповіді про флірт чоловіка. У шлюбі 15 років завжди жили нормально, довіра, любов, бесіди з будь-якого питання, 2 дітей. Останнім часом (досить тривалий час) чоловік став дуже дратівливий, зривався на мене, в чергову сварку запропонував розлучитися, якщо не знаходимо спільну мову. Я тоді теж втомилася від такої ситуації сказала: «давай». Пауза на кілька днів, спілкування у нормі.
Потім він викликає мене на бесіду прямо з роботи, і видає інформацію, що давно перебуває в дисбалансі і був готовий піти від мене, вже продумав, що буде згодом можливо і з кимось. Через якийсь час після такого рішення заводиться інтрижка на роботі саме з листуванням із співробітницею, яка перебуває у декретній відпустці, я її знаю.
Лише листування та конкретне з інтимним текстом. Мені листування не показав, сказав, що видалив усе. У результаті просить вибачення, просить допомогти вийти із цієї ситуації зрозумів, що хоче бути тільки зі мною і ділити далі всі радощі та негаразди, бути разом.
З нею за період листування, десь 3-4 місяці жодного разу не зустрічався, інтиму не було. Вибачила, зараз все чудово, але ситуація не виходить з голови і глине мене щодня. Люблю його, якщо чесно, але якось складно змириться зі зрадою, хоча розумію, що його вчинок теж вартий поваги, адже все розповів сам, я може ніколи й не дізналася про це.
Є сумніви, що він лукавить і продовжує спілкуватися з нею, руки сверблять залізти в телефон, але поки що стримую себе. Порадьте, чи варто перевірити його листування чи постаратися абстрагуватися від цього та спробувати все забути?
Валентина Василівна Ткачук мешкала на другому поверсі звичайної старої п’ятиповерхівки. Знаєте, з тих затишних будинків,…
На кухні в Оксани вирувало життя. У духовці саме підрум’янювалася домашня піца, щедро посипана тягучим…
Я стою в темному коридорі власної квартири, боязко прислухаючись до звуків. З нашої кухні знову…
Знаєте, що найстрашніше в невеликих містах? Те, що твоє особисте горе рано чи пізно стає…
Оленка поверталася додому з поліклініки, і на душі в неї шкребли коти. Здавалося б, ну…
Знаєте, це таке дивне відчуття — у свої п’ятдесят з хвостиком по-доброму позаздрити власній майбутній…