У мене була така сама ситуація, як у сповіді про флірт чоловіка. У шлюбі 15 років завжди жили нормально, довіра, любов, бесіди з будь-якого питання, 2 дітей. Останнім часом (досить тривалий час) чоловік став дуже дратівливий, зривався на мене, в чергову сварку запропонував розлучитися, якщо не знаходимо спільну мову. Я тоді теж втомилася від такої ситуації сказала: «давай». Пауза на кілька днів, спілкування у нормі.
Потім він викликає мене на бесіду прямо з роботи, і видає інформацію, що давно перебуває в дисбалансі і був готовий піти від мене, вже продумав, що буде згодом можливо і з кимось. Через якийсь час після такого рішення заводиться інтрижка на роботі саме з листуванням із співробітницею, яка перебуває у декретній відпустці, я її знаю.
Лише листування та конкретне з інтимним текстом. Мені листування не показав, сказав, що видалив усе. У результаті просить вибачення, просить допомогти вийти із цієї ситуації зрозумів, що хоче бути тільки зі мною і ділити далі всі радощі та негаразди, бути разом.
З нею за період листування, десь 3-4 місяці жодного разу не зустрічався, інтиму не було. Вибачила, зараз все чудово, але ситуація не виходить з голови і глине мене щодня. Люблю його, якщо чесно, але якось складно змириться зі зрадою, хоча розумію, що його вчинок теж вартий поваги, адже все розповів сам, я може ніколи й не дізналася про це.
Є сумніви, що він лукавить і продовжує спілкуватися з нею, руки сверблять залізти в телефон, але поки що стримую себе. Порадьте, чи варто перевірити його листування чи постаратися абстрагуватися від цього та спробувати все забути?
Аліна забігла до супермаркету вже пізно ввечері, повертаючись із роботи. Хотіла взяти лише пакет молока,…
— Ну все, тепер можна й про поповнення думати. Андрій підійшов ззаду, по-господарськи обійняв її…
Моя кава давно схолола, вкрившись темною, гіркуватою плівкою. У кухні стояла така дзвінка тиша, що…
«Приїжджай, Ганнусю! Негайно! Я дуже чекаю! Ти маєш знати правду». Цей коротенький, написаний ніби поспіхом…
Я тримала чашку чаю обома руками. Звичка ще з дитинства, батькова. Тато завжди пив чай…
Братові Грицю стукнуло шістдесят п’ять. Зібралися в нього вдома чималим гуртом — чоловік п'ятнадцять: діти,…