У мене є подруга. Знайомі з нею понад 14 років. Весь цей тривалий час ми спілкувалися, хоч і не дуже часто виходило і в основному телефоном, оскільки мешкаємо у різних містах.
Ми завжди одна одну підтримували морально і знали, що ми є одна в одної. Дивно іноді було, але могли на відстані відчувати настрої та допомагати. У мене та в неї є сім’ї. Але одного разу в мене сталася ситуація в особистому житті, через яку я вирішила піти від чоловіка.
Після цього з боку подруги почалася активна підтримка. Я чесно їй дуже вдячна за це, що попри свою зайнятість, вона знаходила час для мене і давала, як їй здавалося цінні поради.
Ситуацію в моїй сім’ї вона знала давно і звичайно в багатьох моментах мала рацію. Але все ж таки кожен повинен у своєму особистому житті розбиратися сам. У результаті, через певний час я вирішила дати можливість порозумітися і розповіла про це подрузі.
У відповідь я зненацька виявила жорсткий пресинг з її боку. Вона раптом почала мені малювати моє подальше життя у всіх фарбах, і я різко припинила розмову. Хоча я просила не продовжувати обговорювати моє особисте життя, а поговорити на інші теми.
Після цього я кілька разів їй дзвонила, але вона під будь-яким приводом не хотіла розмовляти. Минуло майже 4 місяці, але більше ні з її, ні з мого боку немає бажання спілкуватися.
Нашій Ксенії от-от стукне тридцять п'ять. Жінка вона вільна, під вінцем ніколи не стояла. Діточок…
Мене звати Аня. Мені 32 роки, і я маю власну квартиру в Києві. Купила її…
— Ти зовсім про родину не думаєш, — мати стояла на порозі квартири, стискаючи ручку…
— Ой, Оленко, ну й дала ж ти маху! Як уже на те пішло, треба…
Зінаїда Федорівна впевнено штовхнула двері кухні й різко загальмувала на порозі. Пакет із порожніми пластиковими…
— І що, очі відкрилися? Кращої за Катерину у світі немає? — глузливо жмуриться подруга,…