З’явилися сварки, що я, приходячи з роботи у 6 вечора, сідаю за комп’ютер робити роботу чоловіка, а у сусідів пиріжки-перше-друге-третє і компот і вдома чистота ідеальна, а в мене безлад, це правда, не заперечую, але я працюю на трьох роботах

Чоловік захищає інтереси друзів та родичів, а не нашої родини. П’ять років тому вийшла заміж. З чоловіком кохали одне одного шалено. Шлюб не через дитину, про те, що з’явиться дитина я дізналася пізніше і це була дуже довгоочікувана новина, тобто малюк запланований. До речі нам по 35 років, ми давно не діти, міцно стоїмо на ногах

Нині доньці 2 роки. Ми ніколи особливо не бідували, обидва працювали, своя квартира, дві машини. Я працювала поки чекала дитину за наявності деяких симптомів, від госпіталізації на збереження відмовлялася. Хотіла зберегти за собою місце на роботі та після декрету.

Народила, за місяць я знову на роботі. Чоловік наполіг на такому швидкому виході на роботу. Казав, я пишаюся такою успішною дружиною (мене підвищили до начальника відділу) і донька виросте, і пишатиметься. Чоловік також працює, добре заробляє. Має свій бізнес.

Під час моєї вагітності у нього виникли серйозні складнощі, я почала допомагати і якось так склалося, що я тепер на постійній основі працюю і на своїй роботі, і в його бізнесі. Плюс мене запросили викладати до інституту, де я навчалася на кілька годин на тиждень. Але теж навантаження – плани, конспекти лекцій, практичні, перевірка робіт та інше.

Я не жаліюсь. Я люблю працювати. Але пів року тому у чоловіка з’явилися друзі – сімейна пара нашого віку. Він без освіти, досвіду роботи, м’яко і плавно прилаштувався до чоловіка в бізнес-помічником, виконує обов’язки як фахівець кол-центру, заробляє як заступник директора. Співає чоловікові дифірамби, як він крутий, дружина друга підспівує.

У результаті у нас з’явилися сварки, що я, приходячи з роботи (у 6 вечора), сідаю за комп’ютер (робити роботу чоловіка), а у сусідів (тих друзів) пиріжки-перше-друге-третє і компот! І вдома чистота ідеальна, а в мене безлад. Це правда, не заперечую, але я працюю на трьох роботах фактично, я не маю ні часу, ні сил. І щодня, чоловік із 9 до 5 наслухавшись рекомендацій друзів, зустрічає мене докорами!

Якщо раніше його все влаштовувало, ми все обговорювали, то тепер вони — найближчі люди, а я погана господиня, погана мати і погана дружина. Обговорювала з ним, говорила: «Давай я звільнюсь, залишу хоча б одну роботу, а не 3, і у мене вистачить тоді часу на будинок». Він не згоден. Із цими друзями він проводить увесь вільний час. У робочі дні вони з 9 до 5 разом та ввечері смс, у соцмережах з картинками та приколами аж до півночі.

Я намагалася з ним це обговорити, він мене чути не хоче, у всьому винна я. Друзі ці мені у вічі посміхаються, мовляв, ми вас любимо. Звідки знаю, що вони налаштовують його проти мене? Бачила повідомлення у соцмережах (каюся, підглянула). Для чого вони це роблять? Можу лише припускати.

Друг тупий, але амбітний. Він хоче стати директором, керувати колективом та отримувати багато грошей (а чоловік залишиться просто засновником). Я заперечую, бо працюю в їхній же фірмі. Друг нічого не розуміє у цьому. Боюся, що він просто знищить бізнес своїми нічим не підкріпленими амбіціями.

Я кохаю чоловіка, його шалено любить дочка, я не хочу руйнувати сім’ю, не хочу, щоб наша дочка росла без батька. Але й щодня слухати закиди від чоловіка, який іде на поводу цих псевдодрузів, які вирішили поправити матеріальне становище за його рахунок, мені теж не можна. Як мені бути? Як зберегти сім’ю? Порозумітися з чоловіком?