Чоловік не привітав мене із днем народження. Мені 36 років виповнилося буквально днями. Живемо другий рік із чоловіком. Він забув, що в мене день народження і не привітав.
Чим ближче був цей день, тим більше я розуміла, що він просто не пам’ятає, і всім заборонила мене вітати, до останнього сподіваючись, що пам’ятає.
Я вважаю, що йому просто байдуже до мене. Він багато чого робить, займається всіма справами по дому в побуті, завжди заступиться за мене. Але він не пам’ятає мій номер телефону напам’ять і навіть день мого народження. Про подарунки я взагалі мовчу.
Або зі мною щось не так чи дійсно я займаю чуже місце в його житті. Я не хочу жити нелюбою жінкою, хоч сама його люблю. Він каже, що треба розписатися найближчим часом. А чи варто бути перевалочним пунктом? І це не образа в мені каже.
Валентина Василівна Ткачук мешкала на другому поверсі звичайної старої п’ятиповерхівки. Знаєте, з тих затишних будинків,…
На кухні в Оксани вирувало життя. У духовці саме підрум’янювалася домашня піца, щедро посипана тягучим…
Я стою в темному коридорі власної квартири, боязко прислухаючись до звуків. З нашої кухні знову…
Знаєте, що найстрашніше в невеликих містах? Те, що твоє особисте горе рано чи пізно стає…
Оленка поверталася додому з поліклініки, і на душі в неї шкребли коти. Здавалося б, ну…
Знаєте, це таке дивне відчуття — у свої п’ятдесят з хвостиком по-доброму позаздрити власній майбутній…