Чоловік не привітав мене із днем народження. Мені 36 років виповнилося буквально днями. Живемо другий рік із чоловіком. Він забув, що в мене день народження і не привітав.
Чим ближче був цей день, тим більше я розуміла, що він просто не пам’ятає, і всім заборонила мене вітати, до останнього сподіваючись, що пам’ятає.
Я вважаю, що йому просто байдуже до мене. Він багато чого робить, займається всіма справами по дому в побуті, завжди заступиться за мене. Але він не пам’ятає мій номер телефону напам’ять і навіть день мого народження. Про подарунки я взагалі мовчу.
Або зі мною щось не так чи дійсно я займаю чуже місце в його житті. Я не хочу жити нелюбою жінкою, хоч сама його люблю. Він каже, що треба розписатися найближчим часом. А чи варто бути перевалочним пунктом? І це не образа в мені каже.
У тісній кімнатці пахло теплим молоком і дитячою присипкою, але з коридору все одно тягнуло…
— Павле! Ану виходь, паразите! Я знаю, що ти в неї! Виходь, кому кажу, бо…
— Ну от скажи мені, як так можна? Хіба ж у неї замість серця камінь?…
— Асю, ну хоч би на вихідні приїхала, чи що? Так я вже скучила за…
Мама подзвонила саме тоді, коли Дарина гріла в мікрохвильовці вчорашній борщ. Кришка контейнера запотіла, коридор…
— Куди преш, невігласе, повилазило чи що?! — пролунало так лунко, що аж касирки в…