Я одружена, донечці 1,5 року, живемо з чоловіком в однокімнатній квартирі, купленій моєю мамою. Так ось, зараз настав час міняти квартиру. Я маю гроші від продажу нежитлового приміщення, купленого до шлюбу, плюс продамо цю квартиру, в якій живемо.
У чоловіка немає грошей на квартиру, але його батьки готові нам допомогти, продати свою трикімнатну, дати нам грошей і поїхати до двокімнатної квартири. Коротше, так і наберемо необхідну суму на квартиру.
Я чоловікові сказала, що в кредит влазити не хочеться, якщо така ситуація, давай записуємо квартиру відразу тобі, а одна п’ята мені, чотири п’ятих пропорційно вкладеним часткам. Він образився і не розмовляє зі мною, нібито я йому не довіряю і таке інше.
Справа в тому, що я юрист за освітою та знаю, які ситуації бувають у житті. Прошу пораду, чи правильно я міркую чи я справді якось принижую свого чоловіка такими розмовами?
Він і каже: “я що, дурний, мало що трапиться, але я тебе ніколи з дитиною з квартири не виселю, краще сам піду, а ти тут забезпечиш себе як хочеш”. Дайте пораду з морального погляду.
— Мамо, Богдан з нами їхати не хоче. На кухні пахло печеною картопелько з свіжим…
У тісній кімнатці пахло теплим молоком і дитячою присипкою, але з коридору все одно тягнуло…
— Павле! Ану виходь, паразите! Я знаю, що ти в неї! Виходь, кому кажу, бо…
— Ну от скажи мені, як так можна? Хіба ж у неї замість серця камінь?…
— Асю, ну хоч би на вихідні приїхала, чи що? Так я вже скучила за…
Мама подзвонила саме тоді, коли Дарина гріла в мікрохвильовці вчорашній борщ. Кришка контейнера запотіла, коридор…