— Заведи собі коханку. Ви з дружиною он скільки років одружені, а ти жодного разу її не зрадив. Адже вдома все приїдається, невже не хочеться нових емоцій? Чоловікові треба розслаблятися. Інакше що це за життя? Весь час працюєш на сім’ю, а в них то голова болить, то ще купа різних причин.
Таку ідею підкинув давній друг Олега, Костик. Вони по вихідних збиралися у Костика в гаражі, допомогти з ремонтом. Друг заробляв шиномонтажем і ремонтом автомобілів.
Усі вісім років, що вони жили з дружиною, йому жодного разу й на думку не спадало, щоб на когось подивитися або, тим більше, зрадити. У нього дружина є, навіщо йому інші жінки.
Але тим не менше ця думка засіла в нього в голові й не давала спокою. Але коли він дивився на інших жінок, вони не викликали в нього жодних емоцій. Це ж не його, це все чуже. Дружина хоч і погладшала трохи, але його в ній усе влаштовувало. Характер спокійний, без цих жіночих штучок, пиляти не пиляла. У вихідні він мав вільний час на риболовлю або на допомогу другу.
Її все влаштовувало, Олег нормально заробляв і іноді приділяв увагу і їй, і дітям.
Але одного разу, коли вони з дружиною розбирали антресоль, до рук йому потрапив фотоальбом. Мимоволі захотілося згадати молодість і перегорнути його.
Ось їхній гурт, де Олег зовсім молодий гітарист. “Хлопці… Як давно я їх не бачив…”
“А ось і наша вокалістка Ганнуся.” Щось сколихнулося в пам’яті, згадалися ті емоції, що він до неї відчував. Молоді, гарячі, їм завжди було мало одне одного. Не порівняти з сьогоднішньою розміреністю й нудьгою.
Згадалося і занило всередині. Але ж це він її тоді кинув. Він хотів одружитися з Анею, але вона його висміяла тоді при всіх, коли він їй освідчився, як звичайний романтик на колінах і з простенькою недорогою каблучкою. Їй тоді хотілося мабуть більшого. Великих грошей вони не заробляли і в цьому плані вона Олега не бачила своїм чоловіком.
Тоді їхній гурт і розпався. А через рік він зустрів Марійку. Все закрутилося, закрутилося, але без тієї пристрасті, що була в нього з Ганнусею.
Але для дружини вона дуже навіть підходила. Потім Марія народила йому доньку, і, закрутившись із роботою і сімейною метушнею, він не згадував про своє перше кохання.
“Треба дізнатися де вона і як зараз. Раптом це моя доля була і треба було її домагатися?”
Наступного дня він зателефонував однокласнику, який теж був у їхній групі. Виявляється, Аня так і не вийшла заміж і жила в сусідньому місті, працювала співачкою в місцевому ресторанчику.
Недовго думаючи, він уперше відпросився на роботі, пославшись на нездужання, і прямо поїхав у сусіднє місто, за вказаною адресою. Йому пощастило, він застав Аню там, вона неквапливо, мабуть насолоджуючись життям, попивала якийсь коктейльчик. Розслаблялася перед роботою.
Але як же вона змінилася… З красивої і доглянутої дівчини вона перетворилася на розмальовану мадам, у якомусь незрозумілому вбранні, це все тільки додавало їй віку. І надмірна косметика робила її схожою на дівчину легкої поведінки. Проте це була вона.
Так і не наважившись підійти, Олег згадав свою дружину. Марія ніколи яскраво не фарбувалася, одягалася простенько, але зі смаком.
І так нестерпно зайняло всередині, що він зрозумів – його жінка завжди була з ним поруч.
Дорогою додому він зателефонував дружині:
— Кохана, ввечері йдемо в кіно, нехай мама посидить з Олечкою. Я хочу зробити тобі сюрприз!
На вечір були великі плани, хотілося привнести в їхнє життя романтику, квіти, кіно, прогулянки під місяцем, як тоді, ще до весілля і щоб почуття спалахнули всередині по-новому.
Навіщо шукати когось на стороні, коли краще зробити дружині приємне, нагадати про згаслі почуття, щоб все заграло новими фарбами.
А як вважаєте ви?
