Бійці Збройних сил України деокупували Балаклію у Харківській області, яка раніше перебувала під контролем російських військ.
Президент України Володимир Зеленський оприлюднив відео, на якому боєць ЗСУ підтверджує звільнення міста від російських окупантів.
“Все на своїх місцях. Прапор України у вільному українському місті під вільним українським небом! Дякую! Пишаюся! Бережіть себе! До перемоги! Слава Україні!”, – написав президент.
Інформація про можливе звільнення від окупантів Балаклії з’явилося ще кілька днів тому, але офіційні джерела не підтверджували деокупацію міста.
У вою чергу Американський інститут вивчення війни повідомив, що українські сили 6 вересня перейшли в контратаку в районі Балаклії, могли закріпитися на її околиці та, ймовірно, відкинули противника на лівий берег річок Сіверський Донець і Середня Балаклійка. Також імовірно звільнено село Вербівка менш ніж за 3 км на північ захід від Балаклії.
Крім цього в мережі з’являються кадри з геолокацією, на яких видно, що українські війська, імовірно, заходять в населені пункти Вербівка, Волохів Яр, Яковенкове та Байрак. Також є зведення про знищення моста через Середню Балаклейку, а користувачі соціальних мереж пишуть, що російські війська відійшли з блокпостів в 6 км на захід від Балаклії.
7 вересня угруповання Об’єднаних сил відзвітувало про удар по складу російських окупантів в окупованій Балаклії.
“На відео ураження складу окупантів в Балаклії, установки С-300, а також САУ противника”, – повідомили військові, але без будь-якої додаткової інформації або натяку на наступ.
Валентина Василівна Ткачук мешкала на другому поверсі звичайної старої п’ятиповерхівки. Знаєте, з тих затишних будинків,…
На кухні в Оксани вирувало життя. У духовці саме підрум’янювалася домашня піца, щедро посипана тягучим…
Я стою в темному коридорі власної квартири, боязко прислухаючись до звуків. З нашої кухні знову…
Знаєте, що найстрашніше в невеликих містах? Те, що твоє особисте горе рано чи пізно стає…
Оленка поверталася додому з поліклініки, і на душі в неї шкребли коти. Здавалося б, ну…
Знаєте, це таке дивне відчуття — у свої п’ятдесят з хвостиком по-доброму позаздрити власній майбутній…