Живемо зі свекрухою, і я не встигаю за вихідні не лише відпочити, а й зробити всю роботу, що запланувала, а влітку, коли починається дачний сезон, я саджаю зі свекрухою помідори, різні грядки, потім починається консервація, соління і з дачі повертаєшся не тільки втомлена, а з почуттям, що ще одні витрачені вихідні тільки на роботу

Раніше, коли жила ще з батьками, завжди чекала канікул, а потім і вихідних, коли почала працювати. Зараз я заміжня, живемо зі свекрухою, і я не встигаю за вихідні не лише відпочити, а й зробити всю роботу, що запланувала.

Прибрати, наготувати їжі на тиждень, випрати, позайматися з донькою першокласницею. Чоловік часто працює і в суботу, та й не вважає за потрібне мені допомагати, у них у сім’ї робота завжди була поділена на чоловічу та жіночу.

Свекруха теж одразу сказала, що в мене тепер є сім’я і я маю сама впоратися. Вона зараз уже на пенсії й лише доньку забирає зі школи, решту я роблю сама.

Влітку, коли починається дачний сезон, я саджаю зі свекрухою помідори, різні грядки. У цей час чоловік на рибалці.

І до його приходу обов’язково вже має бути обід, чекати він не звик. Я люблю працювати на землі, але не цілий день.

Потім починається консервація, соління і з дачі повертаєшся не тільки втомлена, а з почуттям, що ще одні витрачені вихідні тільки на роботу. І це вже позначається на моєму здоров’ї, звісно, не на краще.

Коли чую у себе на роботі, як співробітниці розповідають, що на вихідні і поспали довше, і в кафе з дітьми сходили поїсти морозива, хто дивився телевізор, я тільки мовчки слухаю. І не можу зрозуміти, як вони встигають і відпочити, і все зробити?

Або в них прийнято все робити разом всією сім’єю, або вони вміють планувати свій час, а я ні. Але як навчитися і як все виправити, я не знаю.

Іноді хочеться все кинути та хоч на якийсь час поїхати до батьків, але вони живуть в іншому місті. А поки я тягну сама все домашнє господарство, боюся не встигнути, і в результаті постійно втомлена після вихідних знову йду на роботу.