— Знаю я таких подруг, — обурювався він. — Мабуть, підете в клуб і будете там з чоловіками фліртувати! — Що за дурниці, Дімо, — щиро дивувалася Оксана, — ми просто посидимо в кафе, побалакаємо, попліткуємо й розійдемося

День весілля для Оксани став найщасливішим у її житті. Все пройшло так, як вона й мріяла: багато гостей, красивий декор і, головне, щасливі молодята.

З Дмитром Оксана познайомилася на роботі. Спочатку вони просто спілкувалися, періодично пропускаючи разом по філіжанці кави.

Потім Дмитро запросив дівчину на побачення, і та погодилася. Насправді Оксана не думала, що дійде до весілля. Але Діма оточив її такою турботою й ніжністю, що дівчина не помітила, як у нього закохалася.

Одружилися вони доволі швидко — за пів року після початку стосунків. Багато подруг Оксани дивувалися такій поспішності й підозрювали дівчину у в цікавому стані.

Але та лише з посмішкою відповідала, що вони щасливі та закохані, тому не бачать сенсу відкладати.

Перші “дзвіночки” почалися вже за місяць після весілля.

Раптом Діма різко став незадоволений подругами Оксани. І якщо спочатку він просто сидів з похмурим обличчям, коли вона збиралася відпочити з подружками, то потім уже почав висловлювати вголос своє невдоволення.

Все частіше Оксана стикалася практично зі скандалом, коли збиралася кудись без нього.

— Знаю я таких подруг, — обурювався він. — Мабуть, підете в клуб і будете там з чоловіками фліртувати!

— Що за дурниці, Дімо, — щиро дивувалася Оксана, — ми просто посидимо в кафе, побалакаємо, попліткуємо й розійдемося.

Але розумні доводи дівчини чоловік просто ігнорував. І поступово Оксана стала все рідше й рідше зустрічатися з подругами.

Їй було незручно говорити, що її чоловік проти їхніх посиденьок, тому вона посилалася то на зайнятість, то на втому. Ну і подруги вже рідше стали кликати кудись дівчину, вважаючи, що їй просто з ними нецікаво.

Наступним дзвіночком стало вічне невдоволення Діми.

З приводу всього: не так приготувала, не випрала речі, затрималася на роботі. Пізніше ці невдоволення почали висловлюватися в грубій формі.

Якби Оксана могла подивитися на ці стосунки збоку, то вона б одразу зрозуміла, що зіткнулася, як це зараз модно говорити, з аб’юзером.

Але одна справа — тверезо оцінювати слова й вчинки, інша — коли ти все ще закохана в людину і пам’ятаєш, як вам було разом добре.

Та й усі ці події не відбулися різко, щоб Оксана зрозуміла, що це не та людина, що їй потрібна. Діма поступово й дуже обережно обмежував її спілкування з іншими людьми та занижував її самооцінку.

На людях вони завжди були ідеальною парою. Чоловік оточував свою кохану турботою, цікавлячись її думкою. І ніхто б не міг запідозрити, що в родині у них не все гладко.

До того ж Дмитро дуже гарно чергував приниження з похвалою, роблячи з Оксани покірну дружину.

Але все ж дівчина ще зберігала якусь розсудливість, бо в якийсь момент почала замислюватися, що все йде якось не так. Не таким вона уявляла своє сімейне життя. Але Діма про ці роздуми не знав, і дуже вчасно для Оксани перетнув межу.

Одного дня, коли Дмитро вирушав на якусь важливу зустріч, він виявив, що його діловий костюм Оксана забула здати в хімчистку.

А на піджак він посадив пляму, і його вже точно надягати не можна було.

Спочатку він накричав на свою дружину, кажучи, що вона безвідповідальна і нічого не може зробити, як треба.

Але тут раптом Оксана “вибрикнулась”, сказавши, що якщо йому так потрібен був костюм, міг би й сам віддати його в хімчистку.

І тоді Дмитро підняв на неї руку. Це був перший і останній раз, коли він її вдарив. Але про все по черзі.

Оксана схопилася за щоку, відчуваючи, що їй бракує повітря від того жаху, що вона зараз відчувала.

Чоловік же зрозумів, що перегнув палицю, і тут же почав вибачатися, говорити, що ненавидить себе за таке, благати її про прощення. Він солодко співав про те, як її кохає, і що таке більше ніколи не повториться.

Оксана повернулася до нього й усміхнулася.

— Я тебе прощаю, — сказала вона, а потім, взявши костюм чоловіка, вирушила з ним до хімчистки.

Але таке дівчина, звичайно, пробачити не могла. По-хорошому, потрібно було б одразу зібрати свої речі й поїхати, але Оксана затамувала сильну образу.

Їй дуже хотілося помститися за цей удар і за ті образи, що вона так довго терпіла. Немов, в Оксани різко відкрилися очі на їхнє спільне життя.

І вона вигадала план.

Недарма кажуть, що помста — це страва, яку подають холодною. Тому Оксана й поїхала з дому, щоб провітрити голову і нічого не зробити спересердя.

Саме зараз вона усвідомила, що ця людина мало не зруйнувала її життя, роблячи з неї покірну й забиту маріонетку. Вона раптом зрозуміла, що вже пів року ні з ким не спілкувалася без нього.

Ні з подругами, ні з батьками, ні з колегами. Все тільки в присутності Діми й під його тотальним контролем.

— Господи, — прошепотіла вона, сидячи у своєму автомобілі біля дому, — а що було б далі?

Вона була впевнена, що той, хто вдарив одного разу, підніме руку ще не раз.

І тоді вона твердо вирішила, що зробить усе, аби ця людина ніколи й думати не могла про те, щоб когось кривдити. Вона покаже йому, що жінка — не слабка істота, і може за себе постояти.

Увечері Дмитро був як ніколи ласкавий.

Посміхався, обіймав Оксану, знову просив прощення. Дівчині довелося прикинутися, що все добре, і тоді її чоловік розслабився.

Вже перед тим, як лягати спати, він знову насварив Оксану за те, що вона не помила посуд перед сном.

— Ти так тарганів розведеш, — гаркнув він.

Оксані дуже хотілося відповісти, що той міг би й сам усе прибрати, але вона не стала. Інакше її план не спрацює. Зробивши винувату міну, дівчина вирушила на кухню.

І поки вона мила посуд, на її обличчі раз у раз з’являлася посмішка.

По п’ятницях Діма й Оксана працювали вдома. Оксана знала, що зараз час звітів, і що для Діми дуже важливо зробити все правильно. Адже для оточуючих він відповідальний і чесний працівник.

Весь день Діма сидів над документами. І в якийсь момент, залишивши ввімкненим ноутбук, він відправився в туалет. Оксана тут же підійшла до його робочого місця, а потім поміняла кілька цифр у звіті.

Коли Діма повернувся, він нічого не міг зрозуміти. До цього все сходилося, а тепер виходить нісенітниця. Оксана ж робила вигляд, що вона зайнята, і коли чоловік почав вголос лаятися, здивовано подивилася на нього.

— Щось трапилося? — невинно запитала вона.

— Нічого! — буркнув Діма, знову занурюючись у звіт.

Він до середини ночі виправляв дані, бо знав, що завтра йому все потрібно показати.

Коли він заснув, Оксана підійшла до ноутбука, увімкнула його і знову змінила кілька цифр. Але оскільки вона працювала в цій же компанії й приблизно в тій же сфері, вона чудово знала, що потрібно поміняти, щоб Діма відразу не помітив.

Потім вона дістала його костюм, який забрала з хімчистки, і підрізала шви на штанах, прямо на п’ятій точці. Ну а після вимкнула його будильник.

Діма хотів встати раніше, щоб встигнути ще раз усе перевірити, але в підсумку прокинувся разом з Оксаною.

Тому часу на перевірку не залишилося, і, надівши по-швидкому костюм, він разом з дівчиною вирушив на роботу.

Коли Діма заходив до начальства, щоб відзвітувати за виконану роботу, штани, нарешті, розійшлися по шву.

Він вибачився перед начальством і тут же переключив їхню увагу на свою роботу. І вже за десять хвилин його обличчя горіло, бо він стільки почув на свою адресу!

Він намагався пояснити, що у звіті щось не так, але вчора все було в порядку. Але начальник нічого слухати не хотів, сказавши лише Дімі, що той залишається без премії.

Дмитро не був дурнем і склав усі свої неприємності в голові. І тут же здогадався, звідки ростуть ноги. Але Оксана і цей момент продумала, тому, пославшись на головний біль, поїхала додому раніше.

Вже вдома вона встановила на кухні камеру, яку купила вчора. Вона знала, що буде далі, і потирала руки в очікуванні скандалу.

І, звичайно, як тільки Діма повернувся додому, він тут же влетів на кухню і, схопивши Оксану за волосся, почав кричати.

Дівчина слабо відбивалася, говорила, що не знає, що сталося, і благала не робити їй боляче. Але під дією адреналіну Діма не помітив, що Оксана дещо переграє.

Відвівши душу, той пішов у кімнату. А незабаром заснув, так і не приходячи більше до дружини.

Коли Дмитро міцно заснув, Оксана дістала заздалегідь зібрану валізу й тихенько вийшла з дому.

Опинившись уже в батьків, дівчина переглянула відео, а потім розіслала його всім друзям Дмитра, їхнім спільним колегам і навіть його батькам. А після занесла його номер у чорний список.

Забирати документи про розлучення вона прийшла не одна, а з подругами.

Діма було сунувся до неї, але дівчата встали поруч, даючи зрозуміти, що жодна з них не спустить йому з рук хамство або, більше того, рукоприкладство.

— Ти ще пошкодуєш, — промовив він, зло дивлячись на свою колишню дружину.

— Ти мені нічого не зробиш, — усміхнулася вона, — після того відео, ти будеш першим підозрюваним. Повір, у мене в запасі залишилося ще кілька варіантів, як остаточно зіпсувати тобі життя. Тож, моя порада, краще забудь про мене.

Або Діма злякався, або вирішив, що воно того не варте, але він і справді зник з життя Оксани. Він звільнився з роботи і навіть, начебто, переїхав в інше місто.

А Оксана тепер зрозуміла, що ніколи не знаєш, що діється в чужих сім’ях. І якщо вони викладають спільні фото в соцмережі, на яких вони щасливі, це зовсім не означає, що так воно і є.

Іноді за ідеальною картинкою ховається справжнє пекло, з якого треба шукати вихід.

You cannot copy content of this page