Зустрічаюся з чоловіком, нам по 30 років. Їздили разом відпочивати, зустрічаємося по вечорах та вихідних.
Але мені часто буває з ним неприємно. Я віддаю перевагу спокійному спілкуванню, для мене важливе взаєморозуміння, взаємоповага і підтримка, щоб нам було затишно і комфортно разом.
Але в нього є така манера: він постійно намагається довести, що він у всьому кращий, талановитіший і успішніший. Я постійно відчуваю потребу виправдовуватися перед ним (хоча я цього не роблю, але він постійно цього очікує).
Як це проявляється? Він натякає, що у мене нижча зарплата, підкреслює, що я щось не вмію…
Це дуже неприємно для мене. В мене таке вперше, щоб так себе вели чоловіки. Якщо я в чомусь краща, я намагаюся це не підкреслювати, але він постійно робить це! Це постійна конкуренція!
Його зауваження іронічні. Дуже часто, знаючи, що я в чомусь не розумію або щось не вмію, він спеціально ставить мені питання на цю тему або пропонує це робити (знущається). Наприклад, знаючи, що я не вмію танцювати, він часто пропонує мені танцювати. Знаючи, що у мене проблеми з математикою, він просить мене щось порахувати…
Як порадила мені не моя подруга:
– Це він так проявляє свою увагу. А якщо й хоче чогось навчити, то тільки з добрих спонукань. Але я впевнена, що ти просто незріла людина, яка не може відрізнити іронію, гумор від критики чи претензій. Тобі просто треба знайти таку ж тупу людину, під стать. Він зайвий раз не дошкулятиме тобі своїми промовами.
Ось такі речі. Чи хтось з вас мав такий досвід?
Як ви реагували і чи є майбутнє з такою людиною? Важко з ним стало, розлучатися, чи що.