Зустрічався з вісімнадцятирічної дівчиною, вона повідомила, що чекає дитину, одружилася, народилася дочка. Потім розлучення. Аліменти я не платив із принципу.
Коли дочку забирав із дитячого садка, то вона вихователям казала, що я чужа людина і не хотіла до мене йти. Ніколи не називала мене татом, тільки на ім’я. Казала, що не хоче носити моє прізвище, ненавидить моє по-батькові, дізнався, що взяла нещодавно від матері.
Нещодавно приїжджав до батьків, і вона також приїхала з хлопцем (їй уже 20 років). Я закипаю від ревнощів, що вона обіймається з ним, спить із ним. У нас на тлі цього почалася серйозна бійка, розібрав нас мій батько.
Я йому дав в ніс, то вона одразу кинулася до нього на допомогу, а на мене подивилася з презирством. Я їй казав, щоби закінчували ці стосунки, але вона сказала, що я їй не указ і вона вже доросла.
Я для неї не є авторитетом. І що мати хороша, а я поганий. Що робити? До речі одружений я не був, інших дітей у мене немає і колишня дружина незаміжня, інших дітей у неї немає.
