Квартира, в якій я виросла, належить нам трьом у рівних частках: мамі, мені і моїй молодшій сестрі. Я давно заміжня, на квартиру не претендую і не претендувала ніколи.
Мені 44 роки, давно вже з чоловіком обзавелися своїм житлом, у нас трикімнатна квартира, діти підросли, їм зараз 16 років і 9. Дочка старша.
Відтоді як моя молодша сестра Ніна вийшла заміж, мама у своїй двокімнатній квартирі жила одна.
І непогано жила, старіше покоління вміє економити, речей багато пенсіонерці вже не було потрібно, та й ми з чоловіком намагалися допомагати людям похилого віку. Якщо даємо або купуємо щось свекру зі свекрухою, то точно так само даємо грошей або купуємо сезонні речі для моєї мами.
Стосунки склалися з батьками теплі, душевні. Чоловік у своїх – єдина дитина. Здоров’я наших батьків ще не підводить сильно. Є, звісно, деякі вікові проблеми, але нічого фатального або такого, що потребує догляду і великих грошей.
Якби не моя молодшенька сестричка, то в мами було б узагалі все добре. Ніна зʼявилася через півроку після того як не стало нашого тата, він знав про те, що в нього буде дитина. Мені тоді було 12 років.
Мама знайшла розраду в «останньому подарунку коханого чоловіка», як вона говорила про Ніну. Ні, мама і мене дуже любить, але сестру вона вважала завжди обділеною: батька не бачила, зʼявилась вже сиротою. Та до того ж давалося взнаки й те, що мамі при надії довелося пережити стрес від втрати чоловіка (тато не стало в дтп).
— Ти в мене зовсім іншою була, – говорила мама завжди, – ти росла спокійна, щаслива, та й не хворіла майже. А Ніна слабенька, нервова, бідолаха…
Сестра реально перші місяці кричала цілодобово, якщо спала 20 хвилин поспіль, це було вже удачею. Тоді ще живі були обидві наші бабусі, над молодшою онукою вони «кудахтали» удвох. Загалом, як ви зрозуміли, закономірний підсумок: Ніну залюбили.
Навчалася не дуже, ні, від поганих знайомств нас вищі сили вберегли, але підліткові закидони сестри були дуже болючі для мами. В інститут Ніна не вступила, пішла в коледж, коли сестра зібралася заміж у 22 роки, мама, здається, навіть зраділа:
— Я вже думала, що вона зірветься в гульки і ніколи сім’ю не заведе, нехай уже краще так, усе буде на висоті.
Чоловік сестрі попався цілком нормальний, він був старший за Ніну на 6 років, працював. Не олігарх, але й не не нероба, нормальна сім’я в нього. Головне, у чоловіка сестри була своя квартира. Перші 5 років сестра та її чоловік жили для себе, дітей не було.
— Псувати фігуру, – загинала пальці Ніна, – півжиття памперси міняти, ні відійти, ні від’їхати, ні відпочити… Навіщо це потрібно? Я б узагалі жила без дітей, але чоловік набрид і свекри набридають проханнями: треба онука.
Я чесно кажу, що була не дуже в курсі сімейної ситуації сестри. Мені було не до того, своя сім’я. Потім у Ніни все таки зʼявилася дитинка. Мама була на сьомому небі, мало не сварилася зі сватами на тему, хто сьогодні допомагатиме Ніні з маленькою онукою.
Допомагали і особистою участю, і грошима. Наша мама була вже на пенсії, але свекри сестри ще працювали, для онуки купувалося все і в великих кількостях. Через два роки у сестри зʼявився ще й хлопчик на радість чоловікові, бабусям і дідові. І ось тут вибухнув скандал.
Молодша сестра чоловіка Ніни навчалася в медичному інституті. Вона перша підняла паніку, побачивши медичну карту племінника: не може в дитини бути така група крові. Я в цьому мало що розумію, але сестра чоловіка Ніни тицьнула брата в таблицю: не може і все.
Стали розбиратися, у старшої дівчинки група крові як і в її брата, отже, такої теж не може бути за вихідних даних батьків. Ніна мало не за волосся сестрицю чоловіка відтягала, свекри сестри на молодшу дочку образилися, звинуватили, що вона наговорює на дружину брата. А далі, зі слів нашої мами, було так:
— Зять пішов і зробив аналіз на батьківство на обох дітей, щоб ткнути свою сестру носом. І… обидві дитини не його! Уявляєш! Ніна зраджувала своєму чоловікові.
Мій чоловік тоді не втримався, пожартував, що Ніна – постійна і вірна жінка, завела двох дітей від одного й того самого чоловіка, не від свого, щоправда, але все ж таки. Природно, після скандалу вселенського масштабу Ніна з дітьми змушена була піти. До мами. Як вона вважала і вважає, на свої власні квадратні метри.
Уявляєте, як мамі? Таку ганьбу пережити, а тут ще й у квартирі донька в декреті та двоє дітей, один із яких немовля. Чоловік сестри домігся розлучення і за судом виявився нічого Ніні не винен – діти ж не його. Виплати у Ніни, яка звільнилася з роботи ще перед першим декретом – мінімальні. Чому звільнилася? Та свекри її наполягли на радощах: «Носи, наречена, себе як кришталеву, прогодуємо! Ми так довго цього чекали!»
— Ні на що грошей не вистачає, – стало найпоширенішим мотивом усіх розмов із нашою мамою.
— Мамо, а де ж цей герой, батько двох дітей Ніни? Чому він на себе відповідальність за неї і нащадків не бере?
Батько року виявився глибоко одруженим, і все, чим він пускав пил у вічі моїй сестрі, належить дружині: бізнес, квартира, велика машина та інше. Чоловікові банально знадобалася інтрижка з молодою і красивою, але до дітей він був не готовий.
— Та спеціально вибирав заміжню, – висловилася якось моя близька подруга, – для необтяжливих зустрічей. Заміжня ж безпечніша: вона не вимагає розлучення і одруження з нею, вона не розкриє таємниці і ховатиметься так само, як і він, вона не буде дихати в слухавку вечорами й у свята. Зручно ж. Тільки сестра чоловіка твоєї Нінки в цю струнку картину світу ніяк не вписувалася.
Я з нею згодна, думаю, якби не пішов чоловік сестри робити тести, щоб довести, що сестра йому зраджує, то жила б Ніна спокійно в шлюбі, ростила б діточок під чуйним наглядом мами і свекрухи. Але все склалося так, як склалося.
Мені в цій ситуації шкода було тільки маму. На її пенсію годувати й утримувати чотирьох людей – немислимо. Ми з чоловіком допомагали мамі, але ми теж не в змозі годувати й поїти мою сестру та її дітей.
— Нічого, – казала мама, – підростуть, вийде Ніна на роботу, легше буде.
Три роки молодшому синові сестри виповнилося влітку. Роботу шукати? Ні, ми навіть не чули про таке. У неї ж діти, вона ж мати, до того ж самотня. Мама порхає по господарству, мама займається онуками, а Ніна спить до обіду, яка тут робота.
— Я прекрасно бачу, як ти живеш, – кажу мамі, – ти на собі економиш, щоб одягати онуків. А Ніна про що думає?
— Ой, ну дай ти їй схаменутися, до тями прийти…
3 роки Ніна до тями приходила через скандал, який сама ж і спровокувала? Це ж маячня. Чоловік мій теж почав висловлювати невдоволення: гроші йшли на мою маму вже з явним перекосом, якщо порівнювати ту допомогу, яку ми свекрам надаємо. Мене з себе вивів останній випадок. Ми мамі осінню куртку купили. Під’їхали у вихідний до її будинку, а мама з магазину йде. І куртка на ній стара.
— ?
— Ну Ніночці ходити нема в чому зовсім, а їй же з дітлахами гуляти треба…
— Ти довго будеш у мами на шиї жити? Совість є? – запитую сестру, – Ти повинна була роботу шукати ще взимку або навесні, ще в декреті. Прийшла до мами на все готовеньке і сидиш, думаєш їй легко?
— Не до неї прийшла, а до себе, у мене діти маленькі, – закарбувала сестра, – і взагалі, яке твоє діло?
— Ну раз так, – кажу, – то не тільки до себе ти прийшла, а й до мене теж. І мамі грошей на життя я раз у раз підкидаю, бо ти, безсовісна, сидиш на дупі рівно. І навіть куртку, яка на тобі, я купила. Мамі, не тобі. Тому що мені шкода маму, але не тебе. І вже вибач, твої діти – твоя проблема.
— Ну так і забирай маму до себе, тоді на мене витрачатися взагалі не потрібно буде, – знизала плечима сестра і пішла далі.
— Цього вона й домагається, – каже чоловік, – що ми тещу заберемо, теща буде їй пенсію потайки віддавати, та й уся квартира в її повному розпорядженні.
Чоловік мій із тещею жити не готовий. Та й я не готова. Мова про те, щоб забрати маму до нас, погіршивши становище наших дітей, залишивши квартиру Ніні, не йде. Мама не немічна, їй цілодобовий догляд і нагляд не потрібен. Продавати квартиру і на наші з мамою частки купувати їй однокімнатну, а сестра як хоче – мама на це не піде.
Купувати квартиру в кредит і селити туди маму? Знову ж таки, сестра житиме з дітьми і тягнутиме гроші з мами? Загалом, не уявляю, що робити?
