У мене маленькі діти та я багато сил витрачаю на домашній клопіт, допомоги в мене немає, але скільки разів я не просила свою матір, вона ніколи не погоджувалася виручити мене, ні по дому, ні з дітьми посидіти, завжди одна і та сама відповідь, мовляв, я ж якось ростила дітей без чоловіка, і ти впораєшся, тим більше, що чоловік є, загалом моя мати не надає мені жодної підтримки
У мене завжди були досить непрості стосунки із мамою. Не можу назвати її поганою матір’ю, вона робила для нас із братом усе і багато працювала. Ось тільки поняття
Приїхали дочка та зять мене привітати, а я злягла з високим тиском, вони замість побути зі мною або хоча б викликати швидку, поїхали до друзів святкувати, дочка сказала, що нічого страшного зі мною не трапиться, а у швидку викликати марно, навіть не зателефонувала ні на другий, ні на третій день спитати, як я почуваюся
Виростила доньку одна із дев’ятирічного віку. Вона росла слухняною і люблячою, і навіть після заміжжя залишилася такою. Я для неї завжди на першому місці була. Тепер розумію, що
У старшого сина дружина була незадоволена, що він дуже добрий, відкритий. У молодшого сина дружина могла мені дзвонити в будь-який час ночі і кричати в слухавку: «ви виховали в тиші сина, з ним навіть посваритися не можна»
Відносини в житті людини в основному закладаються у дітях на основі прикладів стосунків їхніх батьків. Я одна виховувала двох синів. Вирішила завести собі друга, який клявся у коханні
Я запропонувала мамі переїхати до мене, а її квартиру віддати онучці, вона навідріз відмовилася, каже, що звикла жити сама, але це звичайний егоїзм з її боку, виходить так, що я житиму одна в однокімнатній квартирі, мама одна в такій же, а молода сім’я, яка до того ж, уже чекає на дитину, зніматиме житло і платитиме за нього, я подзвонила мамі і сказала, що хоче вона того чи ні, але я переїжджаю до неї, тому що я там прописана і за законом половина моєї квартири, мені, на відміну від неї, не байдужа моя дочка
Мати робить все, щоб на старість залишитись однією. Мамі 67 років. Вона вже 20 років живе сама, батька не стало. Заміж не вийшла, але останніх п’ять років спілкується
Жили-були дві родини – наша та наших друзів. Ходили одне до одного в гості, відзначали свята, діти веселилися і грали разом, з подивом почала я помічати, що Костя кидає на мене полум’яні, безперечно, зацікавлені погляди, хоча чому тут дивуватися, він людина, яка обожнює жіночу стать, тож всьому цьому я значення не надавала, треба відзначити, що дружина його постійно діставала мене такими ненав’язливими зауваженнями, дрібними причіпками, вказівками, суперечками на рівному місці
Жили-були дві родини – наша та наших друзів. Ходили одне до одного в гості, відзначали свята, діти веселилися і грали разом.  З подивом почала я помічати, що Костя
Виписавшись із лікарні, я передала дитину мамі та поїхала до гуртожитку, для мене життя йшло своєю чергою, і якщо чесно, я навіть не згадувала про сина, мама часто надсилала мені його фотографії, вона назвала його Микитою, ну, назвала та й назвала, мені було все одно, я закінчила інститут, але влаштуватися до театру мені не вдалося, пішла працювати секретарем, зустріла хлопця і вийшла заміж
Я зробила найбільшу помилку у своєму житті. Дванадцять років тому я покинула свого сина, точніше віддала його на виховання мамі. Тепер я хочу налагодити з ним стосунки, але
Спочатку ми орендували квартиру, що дуже засмучувало свекруху, вона постійно говорила, що Сергій багато працює, а віддає гроші чужим людям за квартиру, виходило так, що їхній син працює, а я просто прогулятися виходжу в офіс, але я терпіла, доки було можна, купили свою квартиру, і одразу після переїзду чоловік зробив ключі і дав своїм батькам, я про це дізналася, коли прийшла з роботи, а в нас свекруха на кухні щось куховарить
З першого дня знайомства з батьками чоловіка я зрозуміла, що мені буде дуже складно спілкуватися з ними. Вони пропонували жити разом після нашого весілля, але я навідріз відмовилася,
Через людей одного разу я почула, що моя колишня свекруха шкодувала через роки після нашого розлучення і казала: «перша невістка була золото, шкодую, що розвела їх», був порив душі поїхати заради сина до них з подарунками, вони старі вже свекру 80, і свекрусі під 80, мені шкода їх, і в глибині душі я їх давно пробачила
Ось уже як 20 років мене дуже мучить одне питання. Ми з колишнім чоловіком у розлученні 18 років. Сина я виховала сама. Свекри мої мене не прийняли, думали,
Мій нинішній чоловік, як виявилося, був офіційно одружений і не хотів розлучатись, говорив про те, що не може залишити її після 20 років спільного життя, він своїй дружині про мене все розповів, і вона це прийняла, я не хотіла бути третьою у їхніх стосунках і пішла
Зараз мені 40 років, є доросла дочка від першого шлюбу. Ми прожили із чоловіком разом 17 років. Шлюб завжди вважала щасливим, хоча своє підводне каміння, звичайно, було. Заміж
Виявилося, що невістка чекає дитину, довелося змиритися з тим, що молоді житимуть у нас, адже свого житла вони не мають, але син одразу сказав, що його молода дружина бажає жити окремо, тому потрібно продати квартиру та дачу та купити по однокімнатній квартирі – нам та їм
Син одружився у 20 років. Це стало для нас із чоловіком не лише шоком, а й трагедією. Як же ми мріяли, що наш син, такий розумний і начитаний,

You cannot copy content of this page