Розповіла мамі про сварку з чоловіком, тоді вони з батьком вирішили прийти до нас в гості, щоб поговорити, балакали довго та наприкинці розмови вони сказали, що такий зять їм не потрібен, і що потрібно розводитися, мовляв, вирішуй, або ми твої батьки, або цей невдалий чоловік 
Два роки тому я вийшла заміж. До цього два роки з чоловіком мешкали разом. Моїм батькам чоловік не сподобався з самого початку, хоча він працює, добре заробляє (вище
Син у нас єдиний, грошей зайвих немає, ми молодим обручки купили та половину за ресторан сплатили, тут якось син приходить додому засмучений, питаю: Що сталося? Посварилися чи що?», виявляється, батьки дівчинки вирішили, що все дуже дорого і таких грошей вони не потягнуть, сказали синові: Ти вже практично чоловік, значить сам все й оплачуй, ні, ми, звичайно, повернемо частину грошей, але не зараз
Нашому синові 20 років. Він навчається на другому курсі університету, навчається платно. Самі розумієте, це все недешево. Нещодавно він привів до нас знайомитися свою наречену. Ну, як на
Мій дядько переконав бабусю, що дешевше оформити заповіт на нього як на спадкоємця першої черги, а він пообіцяв бабусі і мені особисто дивлячись у вічі, що розділить усе по-чесному між своїми дітьми та мною, мені ще тоді ця ідея не сподобалася, але особливо заперечувати я не стала, тому що вважаю, що мені взагалі ніяка частина не належить, просто маму в цій ситуації було шкода
Мене обдурили мої дядько та тітка. Моя бабуся за життя заповідала свою квартиру трьом онукам — мені та моїм двоюрідним братові та сестрі. У бабусі двоє дітей, моя
Минув час, благополучно з’явилася чудова дитина, і тут його донька від першого шлюбу також повідомила, що чекає дитину, і там прогнози лікарі даюють не дуже, чоловік відразу змінюється, під час роботи дзвонить до лікарні, дзвонить мені з роботи і постійно розповідає, які у неї аналізи і як у неї справи
Мені 35 років, одружена 9 років, синові 8. Для чоловіка це другий шлюб, від першого шлюбу у нього двоє дорослих дітей. Коли чекала нашу спільну дитину, на терміні 4
Дружина за собою не доглядає, постійно розпатлана, косметику не використовує жодну, одяг брудний, від колишньої краси не залишилося й сліду, більше того, незважаючи на те, що через материнство у неї ніколи немає ні на мене, ні на себе часу, вона нещодавно почала у мене нібито жартома запитувати, що я думаю на рахунок народження третього малюка
Я завжди вважав, що поява дітей – це перехід до нового рівня відносин. Мені здавалося, що малюк, народжений двома люблячими людьми, робить їх почуття міцнішими, дозволяючи пізнати особливе
Наш стандартний сніданок – гарячі бутерброди, іноді каші, я рано встаю на роботу, і готувати вишуканості, просто немає часу, обід – перше і друге, я вдома не обідаю, готую йому у вихідні або ввечері, на вечерю м’ясо з гарніром, щодня різний та салати. На вихідних готую всілякі цікаві страви – м’ясо запікаю з сиром, запіканки, десерти пеку, чоловік хоче на сніданки молочні каші, але я не їм молочні продукти (не алергія, просто не люблю, дається взнаки дитинство в дитсадку і склеєні макарони в молоці — фу), пропонувала готувати йому окремо, але він хоче, щоб ми разом їх їли
Розсудіть, хто має рацію, будь ласка? Мені 32 роки. Три роки у шлюбі, чоловік на два роки старший. Ми обоє працюємо, у мене п’ятидений графік роботи з 8
Я завжди вважала, що у поведінці дітей, як маленьких, так і дорослих, винні батьки, що дали погане виховання, своїх дочок привчала до акуратності, відповідальності, допомоги по дому, забезпечувала їх сама, бо з чоловіком давно розлучена, зараз дочки дорослі (25 та 27 років) працюють, але допомоги від них я не бачу, навпаки, я оплачую комуналку, купую їжу, прибираю та готую, спочатку я просто хотіла допомогти, коли вони вчилися, щоб не відволікати їх, зараз це сприймається як належне, ще й обурень купа, що не зробила те чи це
Я завжди вважала, що у поведінці дітей, як маленьких, так і дорослих, винні батьки, що дали погане виховання. Я своїх дочок привчала до акуратності, відповідальності, допомоги по дому.
Мій батько отримав квартиру в іншому місті, і я вирішила переїхати в неї, коли я дізналася про те, що подруга хоче виїхати зі свого селища, запропонувала їй у цьому допомогти та покликала жити до себе, квартира велика – три просторі кімнати, тому з розміщенням ще однієї людини не мало виникнути жодних проблем, перед переїздом подруги я подивилася вакансії та домовилася в одному місці про співбесіду, грошей у неї було небагато, тому перший місяць я запропонувала пожити безкоштовно, і навіть купила для неї диван
Мій батько отримав квартиру в іншому місті, і я вирішила переїхати в неї. Було незвично жити в чужому, незнайомому мені місті, де нема ні друзів, ні родичів. Тому
Ми з чоловіком точно знаємо, що його батьки мають гроші, вони чудово знають, що ми так довго мріяли про своє помешкання, і не хочуть нам допомогти, не розумію, як можна бути такими скупими, вийшла заміж за сина заможних батьків, але не це стало вирішальним чинником, звісно
Ми з чоловіком точно знаємо, що його батьки мають гроші. Вони чудово знають, що ми так довго мріяли про своє помешкання, і не хочуть нам допомогти. Я не
Усе було добре, поки не приїхала його мама, приїхала вона з дочкою лише на три дні, до їхнього приїзду готувалася — прибрала квартиру, помила підлогу, приготувала смачну їжу та напекла пиріжків, всіляко намагалася їм усім догодити, обслуговувала їх, у результаті другого дня вона з сином пішла гуляти, почувши, як він назвав мене своєю сім’єю
Так вийшло, що вже 10 місяців винаймаю квартиру з другом, нас пов’язує тільки побут та близькість. Щоправда, останнім часом почалися з його боку фрази, що ми сім’я, що

You cannot copy content of this page